Кино, вино & Книги и кофе

Генрі Форд — Моє життя та робота / My Life & Work by Henry Ford in collaboration with Samuel Crowther

А понад те, сину мій, будь обережний: складати багато книжок не буде кінця, а багато навчатися мука для тіла!
Екклезіяст 12:12

Ви колись задумувалися які автори і тексти будуть відомі і за тисячу років, а кого ми забудемо одразу після прочитання? Це покаже тільки час. «Земля занепадає, діти не слухаються батьків, кожен хоче написати книгу». Погодьтеся дуже актуально. Птохотеп, перша половина третього тисячоліття до нашої ери. Є люди які вміють написати так, що їх думки здаються актуальними завжди. Ви не знайдете перевидань текстів більшості нобелівських лауреатів з літератури. Вони не цікаві сьогодні. Давньогрецький мислитель і засновник філософської школи імені самого себе Платон вивчається і сьогодні. Хоча на думку деяких експертів його ідеї безглуздо-утопічні, та і за життя у нього було достатньо критиків. Але треба віддати належне, його тексти цікавлять і в 21-му сторіччі.
В книзі «Прекрасний новий світ» Олдоса Гакслі події розгортаються в далекому майбутньому, люди живуть в суспільстві споживання, яке відраховує нове літочислення з винаходу нашого сьогоднішнього героя — людини, яка є засновником культу споживання. Офіційна релігія світу Гакслі – погляди цього чоловіка, викладенні в книзі, про яку ми зараз поговоримо.
Нове сторіччя. Жінки вимагають збільшення своїх прав. Феміністки на кожному кроці. Мода на електромобілі захоплює світ, а нові технології обіцяють залишити без роботи тисячі людей. Світ змінився. У гаражах створюються все нові стартапи, а ЗМІ постійно говорять про Теслу. Так, на дворі початок 20 сторіччя. І ось 1922 року Форд видає автобіографію де пояснює своє бачення цього мінливого світу.
Минуло майже 100 років з моменту першого виходу цієї книги в Світ. Доречі, в Радянському Союзі її надрукували одразу після США. Сьогодні виходять нові і нові перевидання. Фото Генрі Форда було на столі Гітлера в мюнхенській резиденції. Він єдиний американець якого майбутній лідер Третього Рейху згадує як «велику людину» яка «все ще зберігає повну незалежність» від таємного світового уряду. На знак взаємоповаги американський бізнесмен надавав дуже серйозну фінансову підтримку партії Адольфа Алоїсовича.
Що ж це за книга? Це книга про майбутнє, про світ, що змінюється, і місце людини в ньому. Сьогодні ми з недовірою дивимося на роботів і штучний інтелект, машина все частіше замінює людину.
Сто років тому люди з острахом сприймали автоматизовані механізми. Конвеєр все більше автоматизував працю. За якими професіями майбутнє? Відповіді Форда не втратили актуальність. Процитую: «після 14-го року дуже багато людей отримали ново поживу для роздумів. Багато хто вперше почав думати. Вони розплющили очі й зрозуміли, в якому світі живуть.» Ну і прикладом того як не треба робити він наводить Росію. А українцям дає пораду: «як на мене, ми забагато уваги приділяємо реформаторам. Їх є два види. Обидва тільки заважають реформам».
Зроблю припущення що і в майбутньому ми побачимо нові перевидання цієї книги. Філософія Форда охоплює майже всі сфери життя, і під виглядом боротьби за все добре проти всього поганого іноді обмежує право людини бути ідіотом.
Публікації Форда, на думку багатьох вчених, дуже вплинули на молодих нацистів Німеччині та надихали радянських юнаків та дівчат до звершень індустріалізації. Сьогодні вони надихають бізнес-тренерів та інноваторів.
Це одна із не багатьох книг про бізнес яку можна порадити прочитати широкому загалу.
«Моє життя та робота» Генрі Форда. Спробуйте. Вам сподобається.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

1 GHz

Приближается 2000 год, похоже Закон Мура будет работать и в XXI веке. Удивительно, разве можно было представить что когда-либо компьютерный процессор сможет работать с частотой в 1 гигагерц? Трудно поверить, правда? 1 миллиард тактов за секунду это фантастика!
Итак, раскрывая свежий номер компьютерного журнала мы читаем анонс нового процессора от компании Intel под торговой маркой Pentium 3. Сегодня нам уже доступны процессоры с частотой в 733 мегагерц. И такие анонсы выходят каждый квартал. Инженеры Intel наверное день и ночь ведут борьбу за то чтобы таки достичь мегагерц. И у них получается, смотрите сами: 650, 667, 700, а сегодня уже 733! Прогресс не остановить, и надо отдать должное мужественным людям ведь понятно что простому пользователю не нужны такие мощные компьютеры, но для Intel главное прогресс, как только у них появляется более мощный процессор и они тут же выводит его на рынок, а не берегут до лучших времен. Компания желает дать пользователям самое лучшее, последнее, инновационное. Мы знаем что они не остановится ни перед какими трудностями и каждые пол-года у нас будет новый процессор. Я знаю что будет в новом журнале – победа! Победа науки и инженерной мысли и мудрого руководства компании Intel.
Ну что это? Как это так? 6 марта 2000 года компания AMD предоставляет процессор Athlon который работает на частоте 1 гигагерц! Не может быть! Нет, всё нормально, уже 8 марта компания Intel, всего за 2 дня смогла разработать, протестировать и анонсировать процессор с частотой 1 гигагерц. Победа!
Фух, а вот и свежий анонс, наверное это было какое-то недоразумение, и вот мы уже 20 марта читаем… Еще один процессор? Молодцы в Intel, так держать! И какая же у него частота? На сколько он быстрее? Открываем новость, и … очередная инновация – процессор с частотой 866 Mhz. Только непонятно если у них уже есть процессы на 1000 MHz, почему они только сейчас смогли и запустить в производство 866? Неужели у них и раньше «на полке» был более мощный процессор, а они просто продавали старые пользуясь своим монопольным положением? Не может быть этого, Intel не такой. Просто они сразу после 800 MHz разработали 1000 MHz, а только потом смогли его замедлить до 866-ти. Они боялись дать нам слишком мощные ПК.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (2 оценок, 4,50)
Загрузка...

Европейски енот

Этот ветеран-герой войны очень любил животных. После войны он получил одну очень почетную, должность к которой не стал относиться формально, а занялся всерьез. Поэтому, наверное, каждый европейски енот должен быть благодарен ему.
Но мужчины, скорее оценят другое приписываемое ему изобретение.
Какое?

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Изобретение

По легенде, это устройство было разработано великим ученым для жителей одного острова, чтобы научить их быть скромнее, уметь ограничивать свои потребности и желания.
А сегодня подобный принцип используется в устройстве, которое я надеюсь в 21-м веке уже у всех есть дома, и помогает нам реализовывать свои потребности с комфортом.
Назовите ученого, если не знаете устройство.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Дети инноваторы

Исследователи пытались понять какие дети вырастают изобретателями и инноваторами в Соединенных Штатах, а какие нет. Учащихся в школах США изучали по различным критериям, стараясь понять кто из них в будущем станет изобретателем и инноватором.
Оказалось что чтобы стать Эйнштейном, надо с детства имееть эту характеристику.
Какую? (Зависимость на графике)

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Нассім Талеб — Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному житті / Nassim Taleb — The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable

Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!
Екклезіяст 9:11

У світі існує багато літературних критиків та професіональних філологів, які знають про літературу все, окрім одного – як отримати від неї задоволення. Вони розділяють книги за жанром, тематикою і літературним напрямом. Дискутують чи цей текст – постмодернізм?
Думаю читачі іноді формують для себе власні класифікації. Наприклад, чи сподобалась книга? Чи пораджу її друзям?
В той же час багато авторів не турбуються про проблематику класифікацій їхніх книжок. Головне – щоб читачу сподобався результат їхньої праці. Так один італійський письменник зібрав свої наукові статті і видав під загальною назвою. Цю книжку прочитало більше людей, ніж результати робіт деяких академій наук.
Коли до одного відомого англійця звернулися з проханням написати книгу про його світобачення, він порадив видавництву видати в одній книзі свої газетні публікації за останні десять років. Майже в кожній країні, де виходив переклад цієї книги, вона ставала бестселером і продавалась мільйонними накладами. Вітчизняні видавці чекали понад десять років, щоб змінивши назву та обкладинку таки видати цю книгу. Тираж в три тисячі примірників розпродають і досі.
Нассім Талеб написав книгу, яку можна віднести до епістемології або філософії. Мабуть, це не суто класичний науковий текст, але проблематика, що була піднята автором, призвела до формування наукової теорії названої на честь книги. Лондонська Таймс назвала її однією з 12 найвпливовіших книг з часів Другої Світової війни. За 4 роки з моменту першої публікації було продано понад 3 мільйони примірників. На сьогодні існують переклади 32 мовами світу.
До речі про науку. Наприклад, граматику – як систему мови. Талеб в своїй книзі говорить що її винайшли люди, в яких нема більш цікавого заняття ніж намагатися сформулювати обмеження для живої мови. Ця книга про обмеженість і безмежність.
До відкриття Австралії у Старому Світі вважали що всі лебеді білі. Тисячолітній досвід спостережень за цими чудовими птахами це підтверджував. Чи можна було припустити вченому орнітологу, що лебеді бувають чорні, якщо за 1000 років вони не бачили жодного? Можливо, природа не допускає появу таких птахів? І уявіть собі їхнє здивування, коли з Австралії був привезений чорний птах!
Книга про інше. Вона показує наскільки обмеженою урок нам дає досвід і спостереження. Постає питання про цінності наших наукових теорій, якщо один-єдиний факт може зруйнувати тисячі років спостережень за мільйонами білих птахів. Але для повноти картини вченим не вистачало хоча б одного чорного.
Ця книжка про те, що ми сліпі, коли йдеться про випадковість, особливо про масштабну. Автор йде далі і каже, що читаючи газети та дивлячись телебачення – ми ще гірше розуміємо події, що відбувається у Світі.
Якщо аналітики не здатні передбачити аномалії, як вони можуть прогнозувати подальший хід історії? Наші прогностичні помилки в політиці чи економіці настільки великі, що переглядаючи історію прогнозів виникає питання – навіщо взагалі ми слухаємо цих людей? На думку Талеба, люди занадто зосереджуються на відомому. Ми схильні копирсатися в дрібницях, замість того щоб розглядати загальну картину.
Ми не вчимося, що ми не вчимося. Ми не вчимо правила, а лише запам’ятовуємо факти.
Є твердження – хто не знає минулого, той не має майбутнього. Але французи добре вивчили історію і збудували лінію укріплень. Це їм не допомогло. Гітлер просто обійшов їх.
У своїй книзі автор висуває твердження, що уявлення багатьох людей про світ хибні. Світом керує не об’єктивний історичний процес, як нам переконливо доводили в школі, а крайнощі, невідоме й малоймовірне. І незважаючи на подальший прогрес, появу суперкомп’ютерів, штучного інтелекту і аналітиків, які отримують за свої поради мільйони, – майбутнє ставатиме все менш передбачуваним, тоді як людська природа і соціальні науки ніби змовилися приховати цю обставину.
А якщо ви з цим не згодні, то на думку автора, ми здебільшого вчимося у тих з ким не погоджуємось. Тому нас не будуть переконувати фактами, що підтверджують думку автора. Скоріше зруйнують наші ілюзії та уявлення. До речі, друга частина книги побудована на лекціях, що Талеб читав у університеті. На мою думку, не погано було б щоб хоча б частина науковців готувала лекції такого рівня.
Автор не переконує у своїй правоті. Він просто трохи по іншому ставить питання, що нам здаються відомими. Багато історичних картин отримають зовсім інше забарвлення.
Ця книга для людей, які хочуть і вміють думати. Навіть якщо ви повністю не погодитесь з автором, зроблю припущення, що ви будете більш детально обґрунтовувати власні прогнози на майбутнє.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (2 оценок, 5,00)
Загрузка...

Любовь, вино и…

Древнеримский автор Арбитр Петроний волнуясь о здоровье граждан, по мнению одного доктора совершенно справедливо замечает что три вещи вредны: «Вино и любовь, разрушают телесное здоровье и в то же время вся прелесть жизни в вине и любви».
А что за третий компонент в этой формуле?

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Замечания Ювенала

Ювенал, отговаривая своего друга, Постума, от мысли о женитьбе, говорит ему, что женщины их времени совершенно забыли нравственные правила.
Даже религиозные праздники служат у них предлогом для разврата.
А если какая-нибудь женщина не развратница, то она мучит мужа гордостью, честолюбием, капризами, щегольством, расточительностью.
Есть женщины, продолжает Ювенал, которым нравится заниматься мужскими гимнастическими упражнениями.
Другие любят рассуждать о литературе, заставляют молчать грамматиков и риторов, даже читают публичные лекции.
Но самое страшное они приносят им с берегов гнусного Велабра.
А что они собственно приносят?

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...
1 2 3 4 28