Кино, вино & Книги и кофе

Лесь Подерв’янський — Таинственный Амбал / Les Podervianskyi — Tainstvennyj Ambal

Как надоело читать весь этот бред мне.
А может прочитать?
Читать иль не читать?
Философские эти вопросы уже достали!
Так может, не стесняясь, взять книгу и читать запоем пока в глазах не потемнеет?
Один лишь только раз и уже крадется близорукость с улыбкой хищной.
Конъюнктивит, ячмень и катаракта, заплеванный пол, больница, от шприца гематома и могила…
На ней та молодая блондинка-библиотекарь с букетом маргариток, а под ней тот фраер, что так любил читать!

Когда-то Боб Бимон совершил прыжок в длину на 8,90 м в финале Олимпиады 1968 года в Мехико. Боб закончил заниматься спортом поняв что уже никогда не сможет повторить свой результат и 23 года он оставался не превзойденным. А вот Сергей Бубка пригнув с шестом 5.94 м. в далеком 1984 году решил что может больше, и десять лет подряд устанавливал рекорды, поднимая планку до 6,14.
Джером Сэлинджер написав роман «Над пропастью во ржи» наверное понял что не сможет уже создать ничего подобного наложил запрет на переиздание ранних сочинений и ушел в затворники. Благо гонорары позволяли с 1965-го и до смерти в 2010 ничего не делать, занимаясь «духовными практиками». Умберто Эко издав «Имя розы» в 1980 году получил всемирную славу и признание не только своих научных работ, но и стал первым постмодернистским романистом. Через 8 лет он издает «Маятник Фуко» который поднимает планку криптоистории на новую высоту.

Александр Сергеевич Подервянский, более известный как Лесь Подерв’янський («Подя») стал одним из самых цитируемых украинских драматургов при жизни. Он мог уже ничего не писать и ставить свои пьесы собирая полные залы почитателей таланта.
Но последовав примеру Эко он решил написать роман, который не ответит, а скорее сформулирует вопросы которые волнуют «Митця».

«Таинственный Амбал» — сюжетно повторяет тот же «Маятник Фуко». Главный герой Эко придавался весь роман раздумьям и воспоминаниям, а потом посетивши Париж отправился на дачу. Герои Леся весь роман будут употреблять спиртные напитки в питейных заведениях Киева, навестят кабак во Франции и соберутся в парке Киевского национального университета чтобы попить портвейн. Но сюжет вторичен. Поиски Амбала будут вестись в Африке и на Востоке. Красоту мы будем постигать в Европе, пытаясь понять магию испанской корриды во Франции.
Понять суть научного амбаловедения нам помогут такие эксперты как А. Гитлер и А. Шварценеггер. Мастером дзен выступит молодой медведь гризли из киевского зоопарка. Рецепция личности Амбала будет раскрываться в письмах мастера дзен мастеру фехтования.

Фото: Роман Грабежов

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (2 votes, 5,00)
Загрузка...

Антибиблиотека демона второго рода против разбойника с дипломом

Иероним Босх. Сад земных наслаждений. 1500—1510 гг. Музей Прадо, Мадрид.
(1920×1080 пикселей)

…кто умножает познания, умножает скорбь.
(Екклесиаст 1:18)

Демон первого рода

Давайте представим себе прямоугольный рисунок, состоящую из множества точек. Пусть в ней будет 1920 точек по горизонтали и 1080 по вертикали. Пример такого изображения прикреплен справа. В результате мы получим 2,073,600 точек которые могут изменять свой цвет в каком-то диапазоне. Черно-белая версии изображения, будет представлять собой некий набор черных или белых точек. Для цветных картин, диапазон цветов точек (пикселей) значительно шире, но видимый человеком спектр все же конечен. Картинка, приведенная для примера, содержит 309010 уникальных цветов, но в теории глубине цвета в 24-бита соответствует 16,777,216 уникальных цветов (256×256×256) для каждой точки.
С помощью формул комбинаторики можно посчитать какое количество изображений возможно создать на таком прямоугольнике. Как бы велико они не было, оно все же будет конечным.
Мартин Гарднер, в свое время, обратил внимание на то, что среди множества этих изображений будет не только абстрактный «мусор», но и все шедевры изобразительного искусства, которые были созданы человечеством. Причем это конечное множество изображений будет содержать в себе и величайшие картины будущего, которые человечество еще не создало. Но мы можем уже сегодня «сгенерировать» их с помощью компьютера.

Назовем такой алгоритм генерации изображений демоном первого рода.

Демон второго рода

№ 5, 1948 г. Джексон Поллок. Стоимость $140 млн. долларов

А что сверх всего этого, сын мой, того берегись: составлять много книг — конца не будет, и много читать — утомительно для тела.
(Екклесиаст 12:12)

Логично что большая часть изображений, сгенерированных демоном первого рода не будут содержать полезной информации, и скорее являться шумом. В 1965 году Станислав Лем в одном из рассказов цикла «Кибериада» предположил существования алгоритма способного очистить полезную информацию от бесполезной. Правда, лемовский демон первого рода первичный информационный поток формировал случайным образом.
А вот модернизированный фантастический алгоритм мог генерировать «информацию обо всем, что было, что есть, что может быть и что будет. И нет демона превыше этого Демона, ибо он — Второго Рода». Не уверен, что он смог бы отличить картину Поллока от «мусора», но на то он и фантастический демон.

Лоуренс Альма-Тадема, 1888 г.

Антибиблиотека

Киевскую библиотеку спалишь,
Не Александрийскую, то и простят.
Дмитрий Кремень

Человеческое знание или глупость создает текст, и его производные будь то бумажные журналы или электронные книги. И глупость обычно более плодовита. Мы не знаем, сколько томов насчитывала Александрийская библиотека, но можем быть уверенными, что большинство книг там были макулатурой. Хотя пергамент навряд ли был ценным вторсырьем, но вот кожа животных, отданная графоманам для его изготовления, могла быть использована для обуви или одежды, оберегая и согревая своих хозяев.
Избыток знаний вреден. Все мы помним Дон Кихота. Начитавшись рыцарских романов он для славы и завоевания сердца дамы решил изобразить сумасшедшего. Но «сойти с ума, имея на то причину, – в этом нет ни заслуги, ни подвига, но совсем иное дело утратить разум, когда для этого нет никаких поводов. Если моя дама узнает, что я дошел до безумия без всякой к тому причины, – она поймет, что я смогу натворить, если дать мне серьезный повод к отчаянию и гневу.» И каким образом он решает доказать серьезность своих намерений? Совершить безумный подвиг? Нет! «Сейчас я разорву на себе одежды, разбросаю доспехи, стану биться головой о скалы и прочее тому подобное… все это я проделываю не в шутку, а вполне серьезно, иначе я нарушил бы законы рыцарства, приравнивающие ложь к ереси, а ведь делать одно вместо другого — значит лгать. Следственно, задуманное мной битье головою о скалы — это будет битье с подлинным верное, без всякой примеси чего-либо ложного или показного.» Хорошо, что друзья, заботясь о морали и умственном здоровье Дон Кихота, сожгли его удивительную библиотеку.
Умберто Эко напоминает нам что по мнению инквизиторов всех времен, рас и религий, огонь искупает грехи не только людей, но и книг.
Древних римлян спасало то, что неизвестно сколько из них умело читать. Правда Юлий Цезарь для профилактики все же спалил Александрийскую библиотеку. А со временем исчезли и все древнеримские свитки, хотя патриции содержали библиотеки, где были собраны тысячи произведений. Но не осталось ничего. Вообще, ни одного произведения эпохи Римской империи. Да и жители куда-то исчезли. В Риме в первом веке нашей эры жило больше миллиона человек, а к третьему осталось лишь двенадцать тысяч. Почти миллион человек исчезли, не оставив после себя книг.

Вы думаете, что если бы сохранились фонды Александрийской библиотеки, это бы обогатило знание современников? Безусловно, некоторые ученые, как Эко были бы благодарны. Но для большинства и существующие библиотеки, выставившие доступные в них знания «на показ» не помогают даже ученым перестать верить в мифы.
Так библиотека Гейдельбергского университета отсканировала свои фонды и выставила их в Сеть. Сегодня мы можем узнать что Атанасиус Кирхер в своем «Turris Babel» (1679) применил он законы физики и математики, чтобы доказать невозможность поднять до неба Вавилонскую башню: действительно, преодолев определенную высоту и набрав вес самого земного шара, она заставила бы наклониться на 45 градусов земную ось.

Kircher, Athanasius
Athanasii Kircheri … Turris Babel sive archontologia: qua primo priscorum post diluvium hominum vita, mores rerumque gestarum magnitudo, secundo turris fabrica civitatumque exstructio, confusio linguarum & inde gentium transmigrationis, cum principalium inde enatorum idiomatum historia, multiplici eruditione describuntur & explicantur
Amsterdam, 1679

Упомянутый Эко вспоминает: «всего несколько лет назад «Латинская патрология» Миня (221 том!) продавалась на CD-ROM по цене, если мне не изменяет память, в 50 тысяч долларов. За такую цену «Патрологию» могли купить разве что крупные библиотеки, а отнюдь не бедные ученые-исследователи (хотя в среде специалистов по Средневековью тут же стали радостно делать пиратские копии). А теперь, просто купив подписку, вы можете получить доступ к «Патрологии» в Интернете. То же самое с «Энциклопедией» Дидро… сейчас я совершенно бесплатно могу найти ее в Сети.» Но многие из нас гуглят проверяют информацию в объёме больше чем статья в Википедии? Вот она, Александрийская библиотека 21-века!

«…чем шире ваш кругозор, тем больше у вас появляется полок с непрочитанными книгами. Назовем это собрание непрочитанных книг антибиблиотекой» — предлагает нам Нассим Талеб.
Эта антибиблиотека со временем будет только расти. Классические библиотеки оцифруют свои фонды, в мире набирает силу движение бесплатных архивов электронных публикаций научных статей и их препринтов. Наша антибиблиотека активно наполняется. Но для того чтобы она не поглотила нас, как лемовского разбойника с дипломом, похоже пора начать искать ответ на вопрос «Жизни, Вселенной и Всего Остального» создавая Демона Третьего рода.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (1 votes, 5,00)
Загрузка...

Бегущий по лезвию / Blade Runner

Si fallor, sum (лат. «Если я ошибаюсь, я существую»)
Августин Блаженный в книге «О Граде Божьем»

Je pense, donc je suis (фр. «Я мыслю, значит я есть»)
Рене Декарт

Как известно Томас Эдисон не только первым стал снимать «кино для взрослых» но и для полного погружения в придуманный режиссером мир стал использовать звук. Поговаривали, что тот, дескать, кто сумеет первым изобрести звук, приберет к своим рукам весь Голливуд. Конечно, на картинки теперь ходили толпы народу, но толпами, как известно, легко управлять. Даже проблема цвета не стояла так остро. Уже в тридцатых годах прошлого века в кино пришел не только звук, но и цвет. Казалось, что прогресс не остановить и скоро зритель сможет полностью погрузиться в выдуманный мир. Даже когда никто еще не знал, как наложить звук на движущиеся картинки, уже существовал звук, в полном смысле неотделимый от кино – звук шелеста денег. Как известно, курица — лишь способ, которым одно яйцо производит другое яйцо. Кино стало способом продюсеров с деньгами производить деньги. И тут мнение режиссера не всегда первично.
Снимать фильмы «вне времени» (не важно, что они показывают прошлое или будущее) умеют не так много режиссеров. Когда смотришь хронику 80-х годов, и современные съемки стилизированные под хронику 80-х годов, то видишь разницу. Френсис Форд Коппола умел рассказывать истории прошлого, а у Ридли Скотта получается рассказывать истории из будущего. Возможно не нашего, а какой-то другой Земли. Вчера, сегодня и завтра зритель будет смотреть картину, и только 1982 год после титров подскажет ему о том, когда же это было снято.

Сан-Франциско будущего 2019-года. Рик Декард (Харрисон Форд) работает blade runner’ом (англ. blade — лезвие, runner — бегун) – охонтиком на сбежавших репликантов (искусственно созданных биологических «людей», с генно-ограниченным сроком жизни). Андроиды-репликанты модификации «Нексус-6» начали выходить из-под контроля, осознав себя личностями, — требовать к себе «человеческого» отношения.
Существуют семь версий фильма, хотя по телевидению обычно показывают «оригинальную» International theatrical release 1982-го года, когда на торрентах предпочитают The Director’s Cut (1992) или The Final Cut (2007).

В процессе поиска и «зачистки» репликантов у героя возникают вопросы, на которые ответы зрители должны найти сами. И правда, у каждого может оказаться своя. Наверное, секрет гениальности фильма в том, что режиссёр снимал одного героя, а Форд играл другого. Не репликант ли сам Декарт? И в какой момент человек становиться человеком?

Если репликант превосходит человека в силе и выносливости, возможно он сможет его превзойти и в благородстве?

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Дмитрий Чернышев «В начале»

Книгу в формате .pdf можно скачать в pdf или сконвертированный в epub / fb2 вариант.
Она распространяется совершенно свободно по правилам копилефта. Любая часть книги или вся книга может быть процитирована или напечатана без разрешения автора. При условии бесплатного ее распространения и неизменности текста. Всячески приветствуется развитие идей, заложенных в книге.

Но если вы захотите поддержать проект Дмимтрия «Система 2.1» – не стесняйтесь:
WebMoney: R418001223132
PayPal: dchernyshev@gmail.com

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (1 votes, 1,00)
Загрузка...

Украинская электронная почта (обзор бесплатных сервисов)

После введения санкций Украиной против ряда российских компаний, в том числе занимающихся телекоммуникационным бизнесом, у пользователей с материковой части Украины появились технические трудности в доступе к своим почтовым ящикам. Многие приняли решение мигрировать на украинские службы. Давайте проанализируем что они сегодня предлагают потенциальным пользователям.

1. Ukr.net (https://www.ukr.net/)
Объем бесплатного почтового ящика – безлимитный.
Интерфейс ящика доступен на украинском, русском и английском.
Мобильное приложение отсутствует.
Возможность подключать свой домен не предусмотрена.
Сбор почты с других ящиков невозможен.
Субъективные впечатления. При отправке письма с вложением более 20 мегабайт почтовый сервис загрузит его на внутренний файлообменный сервис eDisk. Только получатель сможет скачать вложение если он тоже пользователь Ukr.net, что делает такую помощь пользователю не только бесполезной, но даже и вредной.

2. i.ua (http://www.i.ua/)
Объем бесплатного почтового ящика – 1,6 Гб с возможностью его увеличить не чаще чем раз в месяц.
Интерфейс ящика только русском.
Мобильное приложение отсутствует.
Возможность подключать свой домен не предусмотрена.
Сбор почты с других ящиков невозможен.
Почта передается по незащищенному соединению и любой желающий в вашей сети может перехватить ваш пароль (не говоря уже о провайдере).
Функционал почтовой службы заявленный в описании не соответствует доступным функциям.

3. <МЕТА> — Украина (http://meta.ua/)
Объем бесплатного почтового ящика – 0,1 Гб с возможностью его увеличить не чаще чем раз в месяц.
Интерфейс ящика доступен на украинском, русском и английском.
Мобильное приложение отсутствует.
Возможность подключать свой домен не предусмотрена.
Сбор почты с других ящиков возможен не чаще чем через 3 часа, и не более 200 писем за раз (сообщения больше 30 МБ не будут приняты).
Почта передается по незащищенному соединению и любой желающий в вашей сети может перехватить ваш пароль (не говоря уже о провайдере).
Функционал почтовой службы заявленный в описании не соответствует доступным функциям.

4. bigmir)net (http://www.bigmir.net/)
Объем бесплатного почтового ящика – 1 Гб с возможностью его увеличить не чаще чем раз в месяц.
Интерфейс ящика доступен русском.
Мобильное приложение отсутствует.
Возможность подключать свой домен не предусмотрена.
Сбор почты с других ящиков невозможен (хотя подобный функционал заявлен).
Почта передается по незащищенному соединению и любой желающий в вашей сети может перехватить ваш пароль (не говоря уже о провайдере).
Функционал почтовой службы заявленный в описании не соответствует доступным функциям.

Почтовая служба Объем ящика, Гб Мультиязычный интерфейс Мобильное приложение Пользовательский домен Сбор почты HTTPS/Двухфакторная аутентификация
русский, украинский, английский +/-
1.6 русский -/-
0.1 русский, украинский, английский + -/-
1.0 русский -/-
русский, украинский, английский + + + +/+

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Как обойти блокировку сайтов провайдером

Не обсуждая занонности или необходимости блокировки, дам советы как можно временно ее обойти.
Итак, как получить доступ к сайтам, если Ваш провайдер его заблокировал?
Что не работает: установить браузер Опера и включить режим «Опера.Турбо». Вконтакте советуют использовать Opera VPN, но это приложение не всегда доступно для загрузки.

Q: Как обойти блокировку на смартфоне/планшете?
A: В Google Play скачиваем Orbot Прокси в комплекте с Tor. Затем запускаем и указываем для каких приложений использовать VPN-режим.

В результате вы должны получить вот такое сообщение в вашем браузере.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Вирус-криптор Wana decrypt0r 2.0

В Сети пишут про массовую атаку Windows-base компьютеров вирусом «Wana decrypt0r 2.0». Для того чтобы обезопасить себя установите бесплатное обновление от Майкрософт (Windows SMB Remote Code Execution Vulnerability) Microsoft Security Bulletin MS17-010
Windows Vista
Windows Server 2008/2012/2016
Windows 7
Windows 8.1
Windows 10 теоретически должен был установит обновление автоматически.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Прогрес техніки

Saturn V (с) nasa.gov

Сатурн-5 — американська ракета-носій. Використовувалася для реалізації пілотованої посадки на Місяць і підготовці до неї за програмою «Аполлон», а також в двоступеневому варіанті для виведення на навколоземну орбіту орбітальної станції «Скайлеб». Головний конструктор Вернер фон Браун.
Завдяки їй 20 липня 1969 року в ході польоту «Аполлон-11» відбулася висадка Ніла Армстронга і Базза Олдрина на Місяці. Всього за програмою «Аполлон» були здійснені 6 успішних висадок астронавтів (остання — в 1972 році).
Сьогодні ці технології втрачені.
Один співробітник НАСА краще за всіх описав програму створення «Конкорда»: «Відправлення людини на Місяць — дурниця в порівнянні із зусиллями, які були витрачені на запуск« Конкорда». Перш за все, існували політичні перешкоди. Щоб висадити Ніла Армстронга на поверхні Місяця, хлопці з НАСА просто дали купці німецьких ракетників багато американських доларів і стали спокійно спочивати на лаврах. Але у нас не було німецьких вчених, які побудували б нам «Конкорд».

Concorde flying over Djibouti (circa 1988-1989), escorted by French fighter jets since President François Mitterrand was on board.

13 липня 1985 року відбувся концерт Live Aid, який проходив на трьох концертних майданчиках трьох континентів, зв’язаних телемостом. Музикант Філ Коллінз за допомогою «Конкорда» перетнув океан і зміг виступити як на європейській, так і на американській частині концерту. Він дав в «Конкорді» інтерв’ю, що потрапило в прямий ефір концерту, який переглянуло близько 1,5 мільярда чоловік більш ніж в 100 країнах.
У 80-х роках політ на Конкорді через Атлантику тривав 3,5 години, а сьогодні на Боїнгу більше 8-ми.
Ми побували на Місяці, зараз знаходимося на півдорозі до Марсу. Ми винайшли паровий двигун і майже відразу замінили його на двигун внутрішнього згоряння. Ми розігналися до 1 Маха, потім — до 2-х. Ми перетинали Атлантичний океан за 3 години … і більше на це не здатні.
Звичайно, ми можемо відправитися в музей і подивитися на нашу стару подружку. Але що за нісенітниця — йти в музей, щоб побачити майбутнє. За винятком, мабуть, того, що ніяке це не майбутнє.
Джозеф Хеллер у своїй книзі «Щось трапилося» пише: Добре працюючий пилосос для мене куди важливіше атомної бомби, і всім, кого я знаю, геть байдуже, що земля крутиться навколо сонця, а не навпаки, або місяць — навколо землі, хоча закономірність припливів і відливів, ймовірно, не байдужа морякам і ловцям устриць, та кому яка до них справа?

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Прогрес науки

Якось в розпал однієї епідемії медичному факультету Паризького університету було доручено з’ясувати причини епідемії. Вчені мужі довго радилися і в решті-решт надали замовнику чималий звіт, в якому на підставі найостанніших даних в науці пояснювалося, що загрожуючу всьому людству страшну хворобу викликало потрійне з’єднання Марса, Юпітера і Сатурна в сузір’ї Водолія. Висновок паризьких вчених став офіційним, його перевели на багато мов і він був визнаний вченими зі всього світу, враховуючи арабських лікарів Кордови і Гранади.
Замовником дослідження виступав король Франції Філіп VI. Було це в 1348 році. А страшною хворобою була бубонна чума.
Як писав один авиньйонський священнослужитель, причиною виникнення чуми є «найжахливіший з усіх існуючих жахів». За оцінкою папи Климента VI, від чуми загинуло 23 млн. чоловік, що складало приблизно третину європейського населення в XIV столітті.
Сучасні дослідження схиляються до думки, що джерелом став космос, який викликав кліматичні зміни, що в пустелі Гобі викликали масову міграцію гризунів до осель людей, ну а там пішло-поїхало — з Монголії до Індії і Китай, потім в Крим, а звідти в Італію і Європу. Погодтесь, значних прогрес за шість сторіч.

Останні два роки вчений Сиріл Лаббе (Cyril Labbé) з університету Гренобля (Франція) досліджує збірники публікацій найбільших наукових видавництв і складає список «фальшивих» наукових статей, створених за допомогою генераторів наукових текстів.
Як виявилося, тролінг наукової преси — явище більш масове, ніж можна було допустити. На його роботу вже звернули увагу самі видавництва — і почали поступово видаляти «фейкові» статті з архівів і збірників за результатами наукових конференцій. Так, німецький Springer і американська IEEE на цей момент видалили понад 120 наукових статей за 2008-2013 роки.
Springer видалив 16 статей, а IEEE — понад 100. Серед цих робіт, наприклад, є стаття з підсумкового збірника Міжнародної конференції щодо якості, надійності, ризику, підтримки і безпечної розробки, яка відбулася в 2013 році в Шанхаї. Журнал Nature зв’язався з авторами наукової роботи. Один з них сказав, що вперше почув про публікацію в грудні 2013 року і не знав, що він зазначений співавтором.
Однак, подібні роботи ефективно підвищують рейтинг цитування окремих наукових закладів та кількість публікацій у окремих вчених.

Adolf von Becker «Учёный Средневековья»

У 1967 році асоціація виробників цукру Sugar Research Foundation сплатила трьом науковцям з Гарварда певну суму, щоб вони в своєму звіті про зв’язок цукру і жирів з хворобами серця, звели б до мінімуму роль цукру і причиною хвороб серця вказали б насичені жири. А у 2015 році компанія Coca-Cola, найбільший у світі виробник солодких напоїв, виділила мільйони доларів для фінансування досліджень, які применшували зв’язок між солодкими напоями та ожирінням. (https://www.nytimes.com/2016/09/13/well/eat/how-the-sugar-industry-shifted-blame-to-fat.html?_r=0)

Нагадаю, що мова йде про рецензовані журнали, в яких члени редколегій мають перевіряти подані матеріали, але як каже Умберто Еко: «А хто буде перевіряти перевіряючого? Раніше перевіряючі були членами великих культурних організацій, академій та університетів. Коли пан такий-то, член інституту такого-то публікував своє дослідження про Клемансо чи про Платона, можна було не сумніватися, що всі відомості у нього вірні, адже він все життя провів сидячи в бібліотеках перевіряючи джерела. Але сьогодні немає ніякої гарантії, що пан такий-то не почерпнув ці відомості з Інтернету, так що для всього тепер потрібна запорука».

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Ера постправди / The Post-Truth Era

Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!…
Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!
Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому…
(Екклезіяст 1:9-11)

Поговоримо про сценарії майбутнього. Розглянемо методи прогнозування, яких існує безліч. Виділяють інтуїтивні і формалізовані методи. Формалізовані, в свою чергу, поділяють на предметні і часових рядів. Формалізовані методи прогнозування часових рядів також можна розділити – на статистичні і структурних моделей. І всі ці методи – в кінцевому підсумку – не працюють. Як стверджує мій знайомий Michael Klimarev, це пов’язано тим, що майбутнє просто не визначено і завжди може трапитися щось з ряду геть, що вплине на кінцевий результат набагато сильніше, ніж усталені тренди зі статистичною обробкою.

На мою думку ми можемо вести мову тільки про напрями руху (тренди), але в жодному разі це не дає нам уявлення по те, куди ж ми дістанемося.
1. Постправда (післяправда?).
В кінці 1986 року, коли стало відомо, що деякі члени адміністрації США організували таємні поставки зброї до Ірану, порушуючи тим самим збройне ембарго проти цієї країни. Проведене розслідування ж показало, що гроші, отримані від продажу зброї, йшли на фінансування армії Нікарагуа повстанців-контрас в обхід заборони конгресу щодо їх фінансування.
25 листопада 1986 року президент США Р. Рейган оголосив про створення комісії для розслідування обставин справи «Іран-контрас».
Розслідування тривало шість з половиною років, а його вартість до кінця липня 1993 року склала 35 млн доларів. У грудні 1992 року президент США Дж. Буш підписав указ про амністію для учасників скандалу.
1992 року сценарист Стів Тесіч, висловлюючись про Ірангейт і війну в Перській затоці: «Будучи вільними людьми, ми абсолютно вільно вирішили, що хочемо жити в постправдивому світі».
Нова генерація політиків бреше не менш.

На пострадянському просторі ситуація не краща. Сергій Курьохін в 1991 році стверджував, що «Ленін – це гриб». В ті часи це вражало, а сьогодні сприймається лише як кумедний розіграш.
Засновники передачі з серйозним виглядом подали як істину якийсь міф, згідно з яким Ленін у великих кількостях вживав галюциногенні гриби і сам в результаті перетворився на гриб. Ця свідомо абсурдна теза не подавалася глядачеві одразу – замість цього створювалася ілюзія якогось логічного міркування з цитатами із різноманітних джерел, наприклад, фразу з листа Леніна Плеханову: «Вчора об’ївся грибів, відчував себе дивовижно».
У сюжеті стверджувалося, що Ленін насправді був не тільки грибом, а також і радіохвилею.
«Тобто людина стає і грибом, і радіохвилею в єдиному образі, розумієте? І зараз я вам скажу те, що найголовніше, до чого я все це веду. А те, що у мене є абсолютно неспростовні докази, що вся Жовтнева революція творилася людьми, які багато років споживали відповідні гриби. І гриби ці в процесі споживання, витісняли в цих людях їх особистість і перетворювали їх на гриби… Більше того, він був не тільки грибом, він був ще й радіохвилею. Розумієте?»

А тим часом в Оклахомі тільки одна дитина з п’яти (у віці від 6 до 12 років) може зрозуміти по годиннику зі стрілкою – котра година. Всі діти звикли до годинника з цифрами. В крайньому випадку можна запитати про час у Siri (джерело).

Але є й інша сторона медалі. Умберто Еко згадує: «Один товариш розповідав мені, що йому якось довелося разом з колегою-філософом викликати таксі до філії Прінстонського університету в Нью-Йорку. Шофер, за словами мого друга, — такий собі ведмідь, обличчя не видно через копну довгого волосся. Він заговорює з ними, щоб розібратися, кого він везе. Ті пояснюють, що викладають в Прінстоні. Але шофер хоче знати більше. І тоді колега з деяким роздратуванням каже, що займається проблемами трансцендентальної перцепції епох (філософський принцип, розвинений німецьким філософом Е. Гуссерлем (1859-1938). Згідно з цим принципом, необхідно утримуватися від суджень про предмет, заснованих на «наївному» погляді на світ ) … і тут шофер його перебиває: «Ви маєте на увазі Гуссерля». Раніше таксист, знаючий твори Гуссерля, був рідкісним екземпляром. Сьогодні ви можете зустріти таксиста, який ввімкне вам класичну музику і буде розпитувати про вашу останню книжку з семіотики. В цьому немає нічого сюрреалістичного.»

Процитую одного молодого бібліотекаря, який в своєму есе так охарактеризував нову епоху: «Більшість, крім гіків і нердів, не те щоб не пам’ятали, вони навіть не знали, хто створив Мережу в її сучасному вигляді. Тім і Роберт не тільки не стали мільйонерами, вони не стали іменами загальними, хоч і зловили безтурботне людство в мережу Всесвітньої павутини.
Отримавши доступ до інформації всіх бібліотек світу, люди не відчували потреби в знаннях, і анітрохи не раділи, що відповідь на будь-яке питання — чи то висота Евересту або ім’я Цезаря! — могли отримати миттєво. Отримавши у володіння інформацію, людство поступово втрачало контроль над світом.»

Сьогодні світом правлять емоції. Поет Дмитро Кремінь говорить нам про те, що б не відбувалося в житті чоловіка, але пам’ятати він буде тільки очі коханої дівчини.

Кінбурн і Гілея. Еллада й Едем.
Тут пахне і морем, і лісом…
Спочатку – залізом, а ділі – вогнем.
Вогнем і залізом.
Без золота Ольвія тут золота.
Рука на рамені.
Чому ж мені сяють в сльозах крізь літа
Ці очі зелені?
Дмитро Кремінь

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...
1 2 3 4 23