Світ за Кларксоном. Як я вже казав… / As I Was Saying… The World According to Clarkson
За легендою Шон Коннері не хотів щоб поціновувачі його таланту сприймали прізвище актора як синонім “Джеймс Бонд”, а тому він заявив що після 1971 року ніколи більше не зніматиметься в цій франшизі. Але не так сталося як гадалося, і 1983 року вийшов фільм про пригоди вигаданого агента MI-6 з промовистою назвою “Ніколи не кажи ніколи” де легендарний шотландський кіноактор був в головній ролі.
Після жахливого перекладу книжки Джеремі Кларксона “Світ за Кларксоном” яка вийшла у видавництві ВСЛ під назвою «Джеремі Кларксон та світ довкола», багато прихильників творчості англійського письменника вирішили не ризикувати грошима купуючи ерзаци замість перекладів. І анонс нового видання “Світ за Кларксоном. Як я вже казав…” від того самого “старого Лева” не обіцяв нічого цікавого, хоча коректний переклад назви запалював слабкий вогник надії.
Виявилося, що видавництво запропонувало відомому блогеру Любомиру Футорському зробити переклад. Свого часу він пославшись на зайнятість не став перекладати першу частину, але розуміючи що у “леві” можуть зробити з другою, припускаю що пожалів українських читачів і взявся за переклад. Можна по різному оцінювати діяльність Любомира, але він щіро любить гарні автомобілі та творчість Кларксона. А для гарного перекладу тексту, іноді важливо відчувати емоції які намагається передати автор в оригіналі.
Хто з нас у житті не помилявся? Але одні вміють визнавати свої помилки и працювати над ними, а інші… Тому “Як я вже казав…” вважаю що треба давати другий шанс видавцям які намагаються долучити своїх читачів до прекрасного.
Тому придбавши нову книжку від ВСЛ можу впевнено сказати що майже будь-яку мою думку хтось висловив до мене і краще за мене. Зазвичай це Фома Аквінський або Джеремі Кларксон, який закликає тиснути пішоходів, бо вони повинні засвоїти, що раз вони не платять дорожній податок, – то не мають права шлятися по тому, що їм не належить. А потім додає що він як чоловік ні за що не буде питати перехожих, як проїхати в бібліотеку. Кого тут питати, якщо він все одно розумніший? Адже хтось сидить в теплій машині, а ці ідіоти ходять пішки. Додам лише що електромобілі теж не платять дорожній збір, але ми не про відсутність логіки у нашого уряду.
Кларксон специфічний автор, і письменником його можна вважати лише формально. Припускаю що коли видавець запропонував йому надрукувати нову книжку він просто приніс до редакції вирізки з своїх щотижневих публікацій в газеті. Свого часу Умберто Еко так видавав збірки своїх наукових праць, але все ж таки робивши для книг адаптацію. Кларксон пішов далі, і взагалі нічого не редагував, зібравши під однією обкладинкою тексти зі своїми коментарями до подій, що і в гуглі не завжди збереглися.
Але чи втрачають цінність “Моральні листи до Луцілія” Сенеки якщо в нас немає текстів-відповідей Луцилія?
Що до книги. Особисто в мене були побоювання що Джеремі з віком стане більш спокійним і врівноваженим. Викривати несправедливість і апелювати до здорового глузду не так вже і просто, коли тобі не 16 і ти вже маєш мільйони доларів на рахунку.
Але схоже, на щастя, ні. Він все такий ж неполіткоректний англієць, що полюбляє запах напалму з ранку.
То ж, в цьому світі ще залишилися моральні авторитети на кшталт Папи Римського та Джеремі, хоча що до останнього Папи є різні думки.
P.S. Що до України в текстах Кларксона. Перекладач у вступному слові зауважив що перед тим як робити висновки, треба спробувати зрозуміти чому автор сказав те що сказав.
І додам від себе, що повчання чи критику ми по різному сприймаємо від друга та ворога, навіть якщо вони промовляють до нас однаковими словами.