Чи дійсно пиво може бути корисним для здоров’я?

Нещодавно міжнародна група експертів провела ґрунтовний огляд наукових даних про вплив помірного споживання пива на здоров’я людини. У статті представлені висновки, які викликають зацікавленість і водночас вимагають критичного осмислення.

Одним із основних висновків дослідження є те, що помірне споживання пива (до 1 келиха на день для жінок і до 2 для чоловіків) може знижувати ризик серцево-судинних захворювань. Це схоже на ефект від вина за аналогічної кількості споживаного алкоголю. Епідеміологічні дані також вказують на те, що пиво та вино можуть надавати кращий захист серця, ніж міцні напої.

Хоча конкретні дані щодо пива залишаються неостаточними, огляд демонструє, що низьке або помірне споживання алкоголю загалом може знижувати ризик розвитку нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера. Однак ці спостереження базуються на епідеміологічних дослідженнях і потребують додаткових підтверджень.

Дослідження підкреслює, що споживання пива не відрізняється від інших видів алкоголю у відношенні ризику розвитку певних видів раку. Також вказується на існування J-подібної залежності між споживанням алкоголю та загальною смертністю: помірні споживачі мають нижчий ризик смертності, ніж ті, хто утримується, або зловживає алкоголем.
При цьому наголошується, що вживання пива протипоказане певним групам людей, зокрема дітям, підліткам, вагітним, людям із ризиком алкоголізму, а також тим, хто має певні захворювання або виконує завдання, що потребують концентрації.

Дослідження доходить висновку, що, хоча надмірне споживання пива несе значні ризики для здоров’я та суспільства, помірне споживання, за відсутності протипоказань, може бути безпечним і навіть корисним для серцево-судинної системи. Водночас важливо враховувати індивідуальні особливості кожної людини.

Посилання – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27118108/
PDF

S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl

Матеріал із ТК-каналу “Не Алексей
* * *
Дивіться, як людина, яка встигла пройти Сталкер2 раніше, ніж вони викотили перший патч, маю сказати кілька слів.

У мене ноль претензій до багів. Власне, всі сотні багів, які GSC вилікували першим патчем, мене не бісили, я ставлюся до цього, як до нормального процесу запуску продукту, не маю жодних питань щодо цього.

Але я маю надзвичайно велику претензію до Сталкера2 і вона полягає в наступному.

Я не бачу жодної глобально нової ігрової механіки в Сталкер2. І не те шо відносно інших ігор. Я не бачу нових механік навіть відносно першого Сталкера, якщо не вважати пару нових аномалій (хімічний пузир та хмара скляних уламків) і механіку “я моргнув на маковому полі”. Я навіть бачу, що технології ПНВ нашим вченим вдалося втратити за 15 років.

Перший Сталкер був не просто проривом. Це було технологічне та ідеологічне диво. З нічого було створено світ, в цьому світі було створено новий дизайнерський стиль, організаційна структура спільноти цього світу, і все це вписано в українську трагедію Чорнобиля, переосмислюючи її. І все це на технологіях 2008 року. Ну тобто це прорив, співставний з проривом, який зробив у 2004 WoW. Навіть MGSV я вважаю меншим проривом, ніж перший Сталкер і його наступні продовження. Ну тобто я схильний вважати Григоровича більшим генієм, ніж Кодзіму, якщо взагалі порівняння геніїв можливі.

Але з того часу пройшло 15 років. І в ігровому світі, і в реальному світі. І отримати через 15 років гру про сталкера, людину, яка пробирається крізь аномалії і руїни, щоб дістати артефакт, движок якої не має в собі таких революційних технологій, як “лягти і повзти”, або “підтягнутися на руках”, в якій півтораметровий забор з сітки – ультимативна перешкода, ну, це халтура.

2024 рік. Дрони? РЕБ? Сканери аномального поля? На тобі болт, сталкер! Навіть бінокля не буде, а ПНВ ми відберемо, в 2024 році вони не потрібні, уже не 2008 на дворі.

Транспорт? Та нізащо. Чому? Та нічому. Гвинтокрили будуть літати, а машини не буде жодної. Біжи три кілометри пішки.

Немає горючки? Чому тоді по Зоні стирчать генератори? А навіщо там генератори, хлопці? Чому ви добуваєте електрику через двигуни? Щоб я спитав про автомобілі? Не добувайте її двигунами, у вас біля кожної бази є поле електричних аномалій, які дають достатньо енергії, щоб ти згорів. На лампочку вєстімо вистачить.

Взагалі варто було полишати цей світ на 15 років, щоб дізнатися, що за 15 років українці не здатні повісити на Скадовську навіть срану занавіску? Ну спитайте у хлопців, які копають окопи, через скільки часу в українця, що живе як бомж в землянці, навкруги розквітають бурячки. Менше місяця на це потрібно. А рівень напруженості життя на околицях Констахи сильно вищий, ніж рівень життя на Кордоні, де за п’ятнадцять років з покращень з’явилося лише друге підборіддя у Сидоровича.

Тобто моя претензія полягає в тому, що за 15 років чарівний світ Сталкера жодним чином не змінився. Ми отримали ще одне Чисте Небо, не більше. Робота по створенню нового контенту – це не просто запихати стару горілку/консерви/ковбасу у відкритий світ. Це ще і створення нового сенсу. А нового сенсу я не побачив. Найкращою ілюстрацією цієї тези є навіть не те, що сталкер не може лягти, а те, що коли життя закидає сталкера в НДІЧАЗ, у пентхаусі директора на сяючий новій кухні він бачить таку саму горілку, ковбасу, хліб, консерви і сгущонку, що і в лігві бандитів.

Ми, старі пердуни, які грали в Сталкера ще на руїнах Чигиринської АЕС, отримали повернення в дитинство, окей.

Діти, які не пам’ятають першого Сталкера, отримали можливість пишатися українською мовою і українськими пейзажами в грі.

Вестерни отримали можливість казати “ну, цей лонч краще, ніж лонч Кіберпанка” і “героїчна команда розробників, яка під час війни викотила такий продукт”.

Але якщо Сталкер чомусь і вчить, так це тому, що Зона – доволі безжальна штука. І їй взагалом пофігу, шо ти там як. Цікаво лише, наскільки цінний той хабар, який ти приніс. Якщо це не новий цікавий дорогий хабар, а старе лахміття, яке всі бачили ще 15 років тому – ну, не дивуйтеся потім статтям, які починаються зі слів “Despite initial success”.

П.С.: Зрозумійте мене вірно, я, як і всі, дуже щасливий бачити як корьожить москалів, які давляться українською мовою у спижженій грі. Але це швидкоплинне задоволення. Звичайно, що Сталкер2 буде кращим, ніж “Смута”. Але сама ідея того, що ми порівнюємо Сталкер2 з російськими іграми – порочна. Ми маємо порівнювати його з польськими, GSC має бути конкурентом CDPR, а оскільки мова йде про відкритий динамічний світ, то Ubisoft. А цього немає. По наповненості світу, сторітелінгу і наративному дизайну Кіберпанк робить Сталкер2, як бик овцу. По динамічному відкритому світу The Division 2 робить Сталкер2 так само. По технологіям шутерів Ghost Recon Breakpoint робить Сталкер2 так само.

Якщо завдання Григоровича було просто взяти грошей з Макса Кріппи і ще раз випустити Козаки3 – я з розумінням. Це завдання виконане. Якщо завдання Макса Кріппи було зарисуватися, як українського геймдев-патріот-маскота – я з розумінням. Якщо було завдання повернутися в світ геймдеву з черговим, після Козаків та Сталкера революційним продуктом – завдання не виконане. І це прикро.

П.П.С. І я нічого не зрозумів про жінок. Чому їх немає в першому Сталкері, я розумію – не було ресурсу їх малювати. Якби їх не було в другому, я б зрозумів – перейобувати ідеологію першої частини уже некомільфо, будемо давити на те, що Зона не пропускає жінок.

Але вони є! Але їх чи то четверо на всю Зону! Чому? Тому що це така халтура, чи є ще якась більш приємна відповідь?

Тренінги з расово-гендерної різноманітності, рівності та інклюзивності можуть призвести до зростання ненависті та нетерпимості

Наукове дослідження, проведене в США, засвідчило, що корпоративні тренінги з расово-гендерної різноманітності, рівності та інклюзивності (DEI) можуть призвести до зростання ненависті та нетерпимості.
«Факти, представлені в цих дослідженнях, показують, що настанови DEI, начебто спрямовані на протидію упередженості та упередженням, насправді можуть породжувати схильність сприймати будь-яку поведінку або дію як ворожу або агресивну, посилювати расові забобони, упереджене ставлення, авторитарні заходи та підтримку репресій за відсутності доказів провини, що заслуговує на покарання».
Instructing Animosity: How DEI Pedagogy Produces the Hostile Attribution Bias

Поезія, створена штучним інтелектом, не відрізняється від поезії, написаної людиною, і оцінюється більш прихильно

– Люди не здатні відрізнити поезію створену людиною від написаної нейронкою.
– У сліпому тесті, люди частіше обирають і вище оцінюють поезію, створену АІ.

Джерело – https://www.nature.com/articles/s41598-024-76900-1
PDF

Досвід психіатрів-аутистів у визнанні себе та інших аутистами

Лікарі-психіатри-аутисти, незважаючи на отримані ними медичні знання, так само, як і їхні пацієнти, стикаються з численними труднощами у визнанні того, що вони самі аутисти.
Деякі лікарі-психіатри були ідентифіковані як «аутисти» своїми власними пацієнтами.
Деякі з них усвідомили свій аутизм після того, як у них самих народилися діти-аутисти.
Тільки після цього визнання, лікарі психіатри-аутисти набули здатності розпізнавати аутистичні риси у своїх колег, особливо у тих, які спеціалізуються на роботі з аутистами і з СДУГ.
Наявний у них, як у аутистів, дефіцит самоусвідомлення, соціального пізнання перешкоджає точній та об’єктивній діагностиці аутичних рис у їхніх пацієнтів.
Тобто, щодо аутизму лікарі психіатри-аутисти двічі сліпі. Вони не бачать його в собі і заперечують аутистичні риси у своїх клієнтів.
Джерело – Published online by Cambridge University Press: 30 October 2024
PDF

Дослідження ефективності акупунктури

Рандомізоване контрольоване дослідження ефективності акупунктури для лікування хронічного болю в шиї проводилося в Китаї.

Дослідники прийшли до висновку, що вплив на високочутливі точки практично не відрізнявся від впливу на низькочутливі акупунктурні точки; полегшення симптомів на клінічно значущому рівні не було зареєстровано.

Джерело – https://www.acpjournals.org/doi/10.7326/M23-2425

Чи можуть імена формувати зовнішність?

Відомо що люди здатні правильно визначати імена інших людей по їх зовнішності набагато частіше, ніж це відбувалося б при випадковому вгадуванні.
Нове дослідження показало, що такий ефект працює для дорослих, але не для дітей.

Джерело – https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2405334121

Монети приземляються на тій самій стороні, з якої вони стартували

Група дослідників, які працюють у кількох європейських інститутах, виявила докази, що підтверджують роботу Персі Діаконіса, опубліковану в 2007 р., в якій він припустив, що підкинуті монети з більшою ймовірністю впадуть на той самий бік, яким вони лежали догори перед підкиданням, а не на зворотний.

Джерело – https://arxiv.org/abs/2310.04153

Як приховати використання ChatGPT

В дослідженні “Інструменти виявлення GenAI, методи протидії та наслідки для інклюзивності у вищій освіті” / “GenAI Detection Tools, Adversarial Techniques and Implications for Inclusivity in Higher Education” дають поради як приховати факт використання ChatGPT.

– Точність AI-детекторів у середньому по ринку всього 39.5%;
– Ви можете додати в згенерований текст різні види атак і точність визначення AI-тексту впаде до 22%;
– Тільки 67% тексту, написаного людиною, було позначено як «Реальний»;

Ефективні види атак на AI-детектори – кожна з них серйозно впливає на точність визначення AI тексту:
1. Додавання орфографічних помилок і друкарських помилок:
Замість: «The quick brown fox jumps over the lazy dog.»
Пишемо: «The quikc brown fox jmups over the lazy dog.»

2. Написання тексту як не-нейтив спікер:
Попросіть ChatGPT писати текст наче ви не нативний власник цієї мови.
Замість: «I am very happy to write this essay for my English class. Сподіваюся отримати хорошу оцінку».
Пишемо: «I am very happy to writing this essay for my English class. Сподіваюся отримати хорошу оцінку».

3. Збільшення нерівномірності:
Тобто довжина і структура речень варіюються, щоб створити більш динамічний і насичений деталями текст. Короткі речення поєднуються з більш довгими та описовими, імітуючи розповіді людського письма.

P.S. Дякую за посилання ТГ-канал “Denis Sexy IT

1 2 3 55