Вчені довели: “Українська мова – наймилозвучніша у світі”

Ну, чи там якийсь конгрес когось у Парижі, чи Ліссабоні, чи Брюселі визнав.
Ви всі чули цю байку сотні разів.
Примітно, що я дуже дивувався, коли чув цей самий міф від турків, індійців, і тайців – вони теж щиро вірять, що їх мови колись кимось були визнані наймилозвучнішими.
Так само, до речі, і що вони – найкраще співають. 🙂
За італійців, францзів – навіть не згадую – там повне переконання в міфах про милозвучність їх мов і пісень.
Або зазначу, що теж було здивування, коли вперше чув від японців, китайців і арабів, які вірять, що їхні мови ефективніші (типу там краще передають суть меншою кількістю слів чи можуть передати речі, які іншими мовами неможливо пояснити).
_____
Але правда видається цікавішою за байки.
Бо вчені дійсно проводили дослідження з метою визначити наймилозвучніші і найнеприємніші мови.
І ось що показали ці дослідження:
ЯК?
Записали понад 2 000 зразків звучання понад 200 мов.
Дали послухати 800 учасникам експерименту та оцінити кожну мову на милозвучність за 100-бальною шкалою.
Учасників спеціально відібрали з різних частин світу, з різних мовних груп (англійська, китайська, арабська тощо), щоб перевірити, чи не впливає твоя рідна мова на твою оцінку милозвучності інших мов.
Також, підбирали учасників так, щоб вони оцінювали мови, які вони відразу не можуть впізнати. Не завжди було легко, бо, приміром, більшість людей можуть впізнати німецьку чи англійську.
Але врешті-решт знайшли достатньо людей, які не впізнавали мову, і таким чином “прослуховування” було «сліпим».
У всякому випадку, оцінка більше залежала від власне звучання мови, а не від стереотипів про країну чи народ.
І ЩО?
1. Різниця – мінімальна.
Фактично всі мови отримали оцінку від 35 до 45.
Тобто, за 100-бальною шкалою, різниця між наймилозвучнішими і найменш приємними мовами – буквально десяток пунктів.
Були деякі винятки (між 30–35 зниху і між 50–70 зверху), але відхилення здебільшого лише у випадках, коли оцінювана мова була подібна до власної.
2. Ближче – милозвучніше.
Чим ближча по звучанню прослуханий зразок до твоєї рідної мови, тим милозвучніше він звучить.
Європейцям милозвучнішими здавалися європейські мови, навіть якщо вони їх не могли чітко ідентифікувати.
Носіям тонових мов (частіші в Азії) гарніше звучали інші тонові мови.
Арабам приємніше звучали мови зі звуками і ритмами, притаманними мовам їхнього регіону.
3. Мови з кластерами приголосних отримували дещо нижчі оцінки, ніж мови, де голосні і приголосні чергуються, як, до речі, в українській.
Також, тональні мови (мандарин-китайська) отримували чуть нижчі оцінки.
4. Більше за власне мову на оцінку її милозвучності впливали немовні фактори, як-от голос актора, чистота запису, і т.п.
Також зразки, озвучені жінками, отримували вищі оцінки, ніж чоловічі (дослідження дозволяли це врахувати, бо кожна мова була представлена більше як десяток зразків, записаних різними людьми і в різних варіаціях).
5. ТО ЯКА?
Автори навмисно уникали рейтингування мов і натомість зосередилися на факторах, що підвищують або знижують оцінку.
Але я знайшов додатки до публікації, де подані сирі дані.
І відтворив рейтинги на основі їх даних.
Отже,
Українська – №8 у світі (зі 228 оцінених).
Не най-най, але явно в топах.
Втім, я б не поспішав чванитися — це лише на одну позицію вище арабської, яка для українців явно не є стандартом милозвучності.
І лише на три позиції вище польської, яку в Україні точно не вважають милозвучною з її шиканням і жиканням.
Та і німецька майже поряд, хоч з неї постійно сміються, як з дуже різкої мови.
ОРИГІНАЛ
Anikin, A., Aseyev, N., & Erben Johansson, N. (2023). Do some languages sound more beautiful than others?. Proceedings of the National Academy of Sciences, 120(17), e2218367120.
Дослідження цитують як “шведські вчені провели дослідження”.
Два перші автори мають явно російські імена – очевидно, вихідці з СССР, що працюють в Швеції. Втім, не бачу, щоб це зменшило валідність досліджень.
А от що дійсно дивно, що російська мова – не була включена.
Щось явно не те.
(с) Vasyl Taras

Шлюби жінок, що змінили прізвище тривають на 60 % довше

Якщо вірити канадським ученим, головний ворог міцного шлюбу – це дівоче прізвище дружини.
Виявляється, магічне заклинання, що утримує чоловіка поруч на 60% довше, це не сімейна психотерапія, а готовність жінки відгукуватися на чуже прізвище.
P.S. Хлопці, якщо хочете продовжити свій шлюб? Просто змусьте дружину змінити прізвище. Їй знадобиться стільки років на заміну паспорта, прав, банківських карток та диплома, що розлучатися просто не буде часу.

Джерело – https://www.frontiersin.org/journals/psychology/articles/10.3389/fpsyg.2021.647942/full

Дослідники підтверджують позитивний зв’язок між цими практиками та задоволенням серед заміжніх жінок

Британські вчені (University of Exeter & Centre for Fertility and Health, Norwegian Institute of Public Health) досліджували коли дівчина отримує задоволення в ліжку. Що взагалі жінкам потрібно щоб таки так? Дослідники підтверджують позитивний зв’язок між цими практиками та задоволенням серед заміжніх жінок.
Так що повинна зробити жінка щоб мати меншу ймовірність належати до найнижчого квінтиля?
P.S. Згідно з цим дослідженням це не впливає на чоловіків.

Щоб вживати – треба мати здоров’я

Вивчивши дані понад 10.000 американців від 65 і старше, з’ясувалося, що особи, які зловживають алкоголем, частіше є представниками чоловічої статі, частіше палять тютюн або марихуану і мають кращі показники фізичного здоров’я (менше хронічних захворювань) порівняно з тими, хто не п’є.

Джерело – https://agsjournals.onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/jgs.16071

Правило двох стін – це не науково доведений закон

Serhii Nazarovets звернув увагу на важливість критичного мислення: “Дослідники переглянули понад 3,5 тисячі наукових публікацій про захист цивільних під час вибухів. Після відбору залишилося… лише 2 роботи. І навіть вони були не про ракетні удари по містах. Тобто правило двох стін – це не науково доведений закон”.

Дослідження – Civilian Sheltering Guidelines for Explosive Weapons in Populated Areas: A Scoping Review

Про аутизм у дівчат та жінок

Прочитав дослідження, що після 2020 року кількість нових діагнозів аутизму серед жінок і дівчат зростала на 19% щороку.
Одним із можливих чинників науковці називають TikTok: дівчата почали впізнавати в чужих відео власні симптоми та звертатися до лікарів.

Джерело – https://jamanetwork.com/journals/jamanetworkopen/fullarticle/2851930

Майстер Фу і методолог

Коли Майстер Фу та його учень Нубі мандрували священними місцями, Майстер мав звичай вечорами наставляти новачків у Unix із тих міст і сіл, де вони зупинялися на нічліг.

Одного разу серед слухачів опинився методолог.

– Якщо, налагоджуючи програму, ти не будеш раз у раз профілювати код, шукаючи найповільніші його місця, то уподібнишся до рибалки, який закидає сіть у порожнє озеро, – сказав Майстер Фу.
– Чи не так само, – озвався консультант із методології, – той, хто, керуючи ресурсами, не вимірює безперервно власну продуктивність, уподібнюється до рибалки, який закидає сіть у порожнє озеро?
– Якось я зустрів рибалку, який саме тієї миті впустив сіть в озеро, на якому стояв його човен, – сказав Майстер Фу. – Він довго нишпорив по дну човна, намагаючись її знайти.
– Але ж, – здивувався методолог, – якщо він упустив сіть в озеро, навіщо шукав її в човні?
– Бо не вмів плавати, – відповів Майстер Фу.

Почувши це, методолог досяг просвітлення.

Ерік Стівен Реймонд (Eric S. Raymond)

Метод Монтессорі перевірили наукою

У журналі Review of Educational Research вийшов систематичний огляд і метааналіз майже двох сотень досліджень, присвячених цій популярній педагогічній системі.

Висновок виявився менш романтичним, ніж рекламні буклети. Автори знайшли чимало досліджень із позитивними результатами, але звернули увагу, що значна частина цього ефекту може пояснюватися методологічними проблемами: малими вибірками, неоднорідністю досліджень, публікаційним упередженням, недостатнім контролем та низькою прозорістю.

Простою мовою: на сьогодні немає достатньо якісних доказів, щоб упевнено сказати, що метод Монтессорі сам по собі суттєво перевершує інші підходи до навчання.

https://journals.sagepub.com/doi/10.3102/00346543261458396

Магічні слова

Ви можете не вірити в магію, але наука емпірично доводить, що існує слово, яке при вимові полегшує біль. Спроби підібрати подібні слова або замінити його не увінчалися успіхом.
Тож чотири літери латинського алфавіту і вам легше. Що робити українцям, поки не ясно, бо у нас наука не дуже фінансується :(

Джерело – https://www.frontiersin.org/journals/psychology/articles/10.3389/fpsyg.2020.00723/full

Віруючі живуть довше

Дослідники спостерігали за 3 851 людиною віком від 65 років і виявили цікаву закономірність: ті, хто практикував приватну релігійну активність, тобто молився, медитував або читав Біблію, мали певну перевагу у виживанні порівняно з тими, хто цього майже не робив.

Джерело – https://academic.oup.com/biomedgerontology/article-abstract/55/7/M400/2948087

1 2 3 … 52