Институт медленного и болезненного выяснения самых что ни на есть очевидных вещей

Про силу социальных сетей

Один блогер написал сегодня в Твиттере про другого блогера: «The so-called “Supreme Leader” of Iran, who has not been so Supreme lately» («Так называемый «верховный лидер» Ирана, в последнее время не был таким Верховным»).

https://twitter.com/realDonaldTrump/status/1218297466656829440

В прошлый раз его опонент отвечал «You can’t do anything» («Ты не можешь ничего сделать»).

https://twitter.com/khamenei_ir/status/1212301034871279616

В этот раз молчит. Наверное, потому что ракеты и твиты всегда эффективнее чем только твиты.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Відьмак (телесеріал) / The Witcher (TV series)

Ось тут два з лишком листа німецького тексту, — як на мене, дурного шарлатанства: одним словом, розглядається, чи людина жінка чи не людина? Ну і, зрозуміло, урочисто доводиться, що людина… По-перше, я в орфографії нікчема, а по-друге, в німецькій іноді просто швах, так що все більше від себе складаю і тільки тим і втішаюся, що від цього ще краще виходить… «Злочин і кара» Ф. Достоєвський

Екранізація будь-якого відомого тексту має свої переваги та застереження. Особливо коли режисери беруться до візуалізацію шедевру. Так сталося, що Анджей Сапковський створив чи не найкраще фентезі, за всю історію жанру. Його тексти мають мільйонам поціновувачів. Не менш популярна, а на думку деяких оглядачів навіть більш відома, серія комп’ютерних ігор The Witcher польської компанії «CD Projekt RED». Третя частина Wild Hunt створила майже канонічній візуальний супровід для серії романів.
Екранізація «Відьмака» від Netflix міг стати другою «Грою престолів», а Ґеральт із Рівії посісти місце серед супер-героїв, або телесеріал могла спіткати доля «Зінакшеного вуглецю» (Altered Carbon). Дивитися можна, але захвату не викликає.
Хоча, можливо жоден з цих варіантів не мав місця і серіал сподобався тим, хто не вбивав монстрів кохаючи дівчат в комп’ютерній грі. Схоже що сценаристи не стали витрачати час на вивчення світу Сапковського, а одразу перейшли до зйомок «за мотивами».

Відьмани, інакше відьмаки — таємнича і елітарна каста жерців-воїтелів, ймовірно відгалуження друїдів. Наділені у народній уяві магічними чи надлюдськими здібностями, займались боротьбою проти злих духів, потвор і всіляких темних сил. Насправді, майстерно володіючи зброєю, використовувались володарями Півночі у міжплемінній боротьбі, яка між ними точились. У бою вони впадали у транс, викликаний, як вважається, самонавіюванням чи одурманюючими засобами, бились зі сліпою енергією, у цей час цілком невразливі до болю і навіть серйозних ран, що викликало чутки про їх надприродну силу. Теорія, згідно якої вони мали бути продуктами мутації чи генної інженерії, не знайшла підтвердження. Вони є героями численних переказів…
Encyclopaedia Maxima Mundi, том XV

Зроблю припущення, що коли Netflix готували серіал, то розраховували на те, що їх глядач не читав книги з оригінальною історією. Ця передумова розв’язувала руки режисерам і продюсерам під час кастингу.
В результаті ми частково отримали персонажів які взагалі не мають жодного відношення до авторського задуму.
І якщо до Генрі Кавілл в ролі Ґеральта, Джоу Беті — Любистока та Фреї Аллан в ролі Цірілли питань не виникає, то вибір інших акторів викликає дуже багато об’єктивних зауважень.
Свого часу Жан-Жака Анно в «Ім’я троянди» екранізуючи однойменний роман Умберто Еко змінив фінал історії, і врятував дівчину від аутодафе. Глядач отримав хоч якусь надію на хепі-енд, а не лише питання без відповідей. Але навішо змінювати авторськи задум в екранізації пригод, де головний герой майже завжди перемагає? З одного боку світ Сапковского — величезний. В нього є расова, культурна, географічна, політична та соціальна різноманітність і персонажі для опису будь-якої риси характеру. Але нам вводять нових, не канонічних, героїв з незрозумілою мотивацією. Схоже сценаристи серіалу намагаються розповісти історію яка налічує сім томів, в кожному з яких матеріалів на сезон зйомок за допомогою серій флеш-беків. Але замість пояснити, ще більш заплутують глядачів.

Ельфам притаманний дуже світлий, прямо-таки білий колір шкіри. Ельф не загоряє, навіть якщо цілими місяцями буде перебувати на сонці. Що до кольору волосся і очей, то існує два типи ельфів: світлі блондини з блідо-блакитними очима і брюнети (навіть чорняві) з отруйно-зеленими очима. — Анджей Сапковський

А ще, у глядачів цілком закономірно повстає питання: гротескне diversity в серіалі – це своєрідний жарт режисерів, які хочуть висміяти мрію білого актора грати роль Мартіна Лютера Кінга, чи все ж таки небажання читати першоджерела.
Вважаю це питання так і залишиться без відповіді до другого сезону.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Депрессия и алкоголизм: место сбора

Возможно у вас есть знакомые мужчины которые подверженны депрессии и тяжёлому пьянству, а так же странно питаются?
Исследование в которое вошли более 2000 мужчин до 32 лет показало что часто их обединяет любовь к этому заведению.
Какому?

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Два Папы / The Two Popes

«Говорять, що святий Франциск, коли Господь наказав йому відновити церкву, узявся за цеглу та шпатлівку».
Ця біографічна драма (заснована на реальних подіях) від стріммінгу Netflix 2019 року, зрежисована Фернанду Мейреллішем, може здатись трохи повільною і довгою, але цінителі абсолютно точно відзначать її тонкий гумор, іронічність і глибину, коли у натяках та підказках приховано багато сенсів та філософських роздумів. Споглядати, а особливо слухати і переживати цей кінофільм — справжнє задоволення для мене (мій особистий, суб’єктивний рейтинг цій стрічці 9 з 10).

«Два Папи» — це надзвичайно сентиментальна історія зустрічі двох старих, але сильних людей у 2012 році: дійсного на той час Папи Бенедикта XVI (роль виконує Ентоні Гопкінс) та його наступника, кардинала Хорхе Маріо Бергольйо, у майбутньому Папи Франциска (Джонатан Прайс). Основна дія відбувається протягом двох днів. І протягом цього часу ми дізнаємось про план Бенедикта XVI зректися папського престолу.

У стрічці очільник католицької церки розкривається як звичайна людина: стара, стомлена, хвора, яка любить серіал «Рекс» і може зіграти шансоньєтку з репертуару австрійського кабаре на своєму фортепіано, але при цьому надзвичайно самотня. Папа — не безгрішний поводир християнської пастви, як і Ісус згадується у якості людини, а не Бога. Надзвичайно сміливий крок для такої теми.

Провідний конфлікт у фільмі — це відображення основного протистояння у католицькій церкві останніх десятиліть (а можливо, і століть) — зустрічі старого і нового, статичності і руху, консерватизму і новаторства, гордині і відкритості.

Я дійсно все життя захоплююсь постатю Папи Римського і завжди з увагою та цікавістю знайомлюсь з усіма новинами, пов’язаними з ним. І стрічка показує велику кількість подробиць та акцентів про життя понтифіка. Раджу вам дізнатись, наприклад, чому ж, на думку Папи Бенедикта XVI, німецькі жарти не бувають смішними. ))))

Рекомендую також звернути увагу на цікаві прийоми роботи з камерою та монтажем звуку. Ці деталі сприяють розумінню сюжету.

Фільм закінчується цитатою з проповіді Франциска щодо кризи духовності у сучасному світі та проблеми біженців, яка неймовірним чином перекликається з моїм вчорашнім постом-зверненням на тему байдужості. Процитую фільм нижче: «Ми спостерігаємо глобалізацію байдужості. Культура конфлікту змушує нас думати винятково про себе самих. Ми живемо усередині мильних бульбашок. Вони усім хороші, але недовговічні. Ми звикли бачити, як страждають інші. «Мене це не стосується». Ніхто в нашому світі не відчуває особистої відповідальності. Хто відповідальний за пролиту кров наших братів та сестер? … «Я тут ні до чого. Винен хтось інший. Але точно не я». Та якщо ніхто не винен, це значить, що винуваті всі».

Тож повторно закликаю вас не бути байдужими. А також бажаю переглядати багато цікавого та якісного кіно у новому році!

Dmytro Davydenko

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Парадокс гендерного равенства

Исследования показали, что в Финляндии, Норвегии и Швеции меньше женщин получили высшее образование в областях науки, технологии, инженерии и математики, чем в Албании или в Алжире — преимущественно мусульманских странах. Этот эффект называется парадоксом гендерного равенства.
Даже не знаю что тут сказать. Истинная свобода выбора — это когда женщина может сделать выбор в том числе и быть домохозяйкой.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Ведьмак: умбертоэковщина Сапковского

Продолжаю встречать в социальных сетях посты на тему: «какая разница что Мерлин Монро в байопике сыграла одноглазая эфиопка, оцениваете актерскую игру!».
Итак, умбертоэковщина Сапковского.
В романе «Маятник Фуко» Эко назвал издательство «Мануций». Книга вышла в 1988-м, Википедии не было. Многие понимали что это тонкая шутка, но было не ясно о чем.
В мире ведьмака есть белая раса, помешанная на чистоте крови. Любая примесь — и ты никогда не будешь кем-то. Только чистокровный представитель. И трофейная красотка сперва предлагается фюреру, ибо у него самая чистая кровь. Один рейх и все такое.
А в кино расисты — черные.
Это тонко или тупо.
Но как мы знаем Бритва Хэнлона рекомендует не искать скрытые смыслы. Создатели сериала от Netflix предположительно книг не читали.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Трудности перевода

Терри Пратчетт. Опочтарение. Русский текст:
— Нет был! Он завернул в капюшон руку! Ну-ка, где сказано, что так нельзя делать! — кричал Грош — Я же говорил вам! Он Избранный, которого мы ждем!
Оригинал:
— ‘Yes he did! He wrapped it round his hand! Tell me where it says he can’t do that!’ screamed Groat. ‘I told you! He’s the One we’ve been waiting for!’
Обратите внимание на перевод «The One» как «Избранный». Переводчик предположил что Пратчетт намекает на «Матрицу».
— Морфеус верит, что он — Избранный.
— Morpheus believes he is the One.
Но правды мы никогда уже не узнаем.
P.S. Первая проблема с которой столкнулся переводчик Терри Пратчетта на украинский было перевести слово «sex». Оно имеет два значения, пол и секс. Какое именно имел автор переводчик не знает, поэтому честно указал это в примечании. Считаю что это единственное правильное решение.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

Холистическое детективное агентство Дирка Джентли / Dirk Gently’s Holistic Detective Agency

Истерия Запретной Люпви
Страсть Пабеждаит Прасранство и Время!
Тебя Натрясут
При Участии 1000 сланов!
«Движущиеся картинки», Терри Пратчетт

Не стремясь акцентировать в лишний раз важность имени на обложке при выборе книги или фразы «от создателей…» на постере фильма хочу обратить внимание на важности имени при само мотивации досмотреть.
Для меня именитый автор – это прежде всего повод дать еще один шанс если текст «не пошел».
В кино многие продюсеры, зная эту особенность зрителей, часто пытаются спасти откровенно плохое кино хорошим (в чем я уже сомневаюсь) актером. Например, старина Арни сменив килограммы мышц, на такое же количество грима пытается в сотый раз продать нам Терминатора. Никому уже не интересно, но вроде как посмотреть надо. Так если сестры Вачовски снова надумают стать братьями и снять Матрицу 4, многим уже на этапе создания будет понятно, что в этой норе кролика нет, а смотреть все-равно будем пытаться.
Мотивацией начать смотреть (а в итоге и досмотреть) сериал про холистического детектива для меня стала фамилия Адамса. И не смотря на то что все ответы уже были даны 42 раза в предыдущих его работах именно его детективную серию не встречал в бумаге, так что решил сразу познакомиться с Джентли на экране.
Оговорюсь сразу, участие в проекте Элайджа Вуда не вызвали у меня никакой реакции, к его актерской игре отношусь спокойно, хотя из всей плеяды лицедеев, которые пытаются выйти из амплуа актера одной роли, показывая себя в разных ипостасях, в этом проекте не увидел эмоций который он не изобразил в хоббите.
Что до Адамса, он безусловно велик. Хотя в отличии от Пратчетта, как по мне он не смог удержать планку, поднятую «Автостопом», все же создавал тексты на порядок сильнее современников.
В жанре детектива, сегодня сложно совершить преступление как-то оригинально. За сотню лет читателю было предложено столько вариантов историй, что психическое состояние авторов их предложивших начинает вызывать вопросы.
Но отдадим должное Адамсу, он не пытается казаться оригинальным, когда можно просто быть абсурдным, например, убив 6 миллиардов людей в начале книги, так, априори.
Детектив, требует уважение к канонам жанра, поэтому с английской педантичностью нам покажут тело, и намекнут на странное орудие убийства, добавят временных петель и злых гениев.
Но Адамс не будет Адамсом если не попытается сформировать одним из главных вопросов у читателя: кто его дилер и что он употребляет?
Что за галлюцинации и вообще, кто нанял этого сумасшедшего детектива? Не уж то они нашли в дневниках Льюиса Кэрролла указания местоположения той грибной поляны?
Самое удивительное что сериал продлили на второй сезон и попытались нам все объяснить. Но мы то знаем 😊
Отдельно отмечу тонкую иронию игры в политкорректность, у нас будут и разноцветные главные герои, геи и белые негодяи. Вот только послевкусие от формального соблюдения diversity остается приятное.
Вывод: сериал не для всех, но поклонникам творчества Дугласа Адамса строго рекомендуется.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...

От гитлерюгента до легенды Кубка Англии

В 1941 году Берт Траутманн был мобилизован люфтваффе. В течение 4-х лет он служил парашютистом в немецких военно-воздушных силах, выполняя военные операции на Восточном фронте. Он был награждён пятью медалями, включая Железный крест 1 степени. Оказавшись в советском плену бежал оттуда и после был переведен на Западный фронт где попал в плен уже к англичанам. Был помещен в лагерь для военнопленных в Ланкашире и поселился рядом после освобождения в 1948 году, сочетая работу на ферме с игрой в местной футбольной команде Сен-Хелен. Игра Траутманна была замечена, и в октябре 1949 года он подписал контракт с клубом «Манчестер Сити».
Траутманн играл в профессиональный футбол в качестве вратаря Манчестер Сити с 1949 по 1964 год. Это вызвало волну негодования среди фанов.
Владельцы абонементов угрожали бойкотом и бомбардировали клуб протестными письмами. 40000 человек вышли на улицы Манчестера и с демонстрациями против подписания контракта, держа плакаты, «Долой немца!».
Несмотря на шквал негодования, контракт был подписан и со временем Траутманн завоевал признание поклонников .
Получивший в 1956 году от АФЖ титул футболиста года, за свою игру в финале кубка Англии получив тяжелую травму в результате столкновения с игроком «Бирмингем Сити» Петером Мерфи за 15 минут до конца, доиграл, отстояв победный счёт 3:1. Три дня спустя рентген показал перелом шеи. Берт играл за «Сити» до 1964 года, проведя за клуб 545 матчей.
В 2004 году футболист стал офицером ордена Британской империи за сближение отношений между Германией и Англией.
Скончался 19 июля 2013 года в своём доме в Испании в возрасте 89 лет.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично (Пока нет оценок)
Загрузка...
1 2 3 34