Інститут повільного і болісного з'ясування напрочуд очевидних речей

Перше знайомство з Пратчеттом

Все нижчезазначене – плід фантазії автора. Всі персонажі не випадкові, всі збіги вигадані.

– Сучасна програма навчання у вищій школі жахлива, – сказав літній професор, склавши руки на животі. – 50 відсотків матеріалу віддано на самостійне вивчення, і у студента просто не залишається часу на відпочинок і культурний розвиток! – Далебі, культурним розвитком студенти займалися просто на парах цього шановного вченого, бо говорив він дуже тихо, і його вже з другого ряду не було чути. Звичка академіка не допускати до іспиту тих, хто за семестр пропустив більше двох лекцій, підводила студентів до одвічного питання «що робити?». Тому всі тихо сиділи відведені годину двадцять і… читали.
Усвідомлення всього глибинного сенсу ремарки почесного доктора психологічних наук відбулось надто пізно. За планом вечір повинен був минути у вирішенні домашнього завдання по матаналізу і пошуку чтива на майбутні лекції з психології. Але на мене дивилися двійко блакитних очей гості з філфаку. В мене не наступала акомодація, адже на пляшці, що стояла між нами, відбувався фазовий перехід першого роду – пар-рідина, і краплі (ці все зростаючі зародки рідкої фази), стикаючись одна з одою, зливалися в єдине ціле, опускаючись все нижче і нижче… «Nathalie, Nathalie, Nathalie», – майже не чутно іспанською наспівував в колонках співак з милозвучним імям Хуліо.

IMG_4672Ранок розпочався розумінням того, що на запитання з математичного аналізу про точки перегину кривої, незважаючи на те, що цілісінький вечір займався саме цим (точніше практичною складовою, яка полягала в знаходженні точок екстремуму), єдине що зможу осмислено зробити – виконати «пісню їжачка»: знають всі санітари, медсестри, лікарі, після їжачка можна вже не лікувати, ампутувати до біса і відразу забути, і потім з калаталом у штанях на танці ходити.
Залишилось невирішенним і питання лекції з психології. Перша пара починалася синхронно з відкриттям бібліотеки. Благо їх сусідство вселяло надію спробувати встигнути і рибку з’їсти, і на кіл не сісти. Бібліотекарки (навіть якщо вони дуже молоді і красиві) – найпунктуальніші створіння в світі. Мене відразу попередили, що «обслуговування буде з 8.00, а зараз тільки 07.56!». Але це було навіть добре, тому що був час вирішити, що обрати для читати. Пощастило, що в рамках акції «100 найкращих книжок світової літератури» хтось вивісив на стенд список «200 найкращих видань за версією BBC». «Війна і мир», «Аліса у Дивокраї» та ще декілька книг були позначені жовтим маркером, мабуть натякаючи на наявність в фонді. Рекордсменом з рахунком 15 з 200 виявився досі невідомий мені Теренс Девід Джон Пратчетт, а його «Колір чаклунства» – доступний для замовлення. Часу не залишалося, тому Толстой залишився на випадок ядерної зими в бункері.
P.S. Вважалося, що критерієм відбору на фізмат служить розум, а на філфак – краса. Ректор якось мені зізнався, що це неправда. Просто він рятував життя людей, коли такі студенти не потрапляли в медичний вуз.
P.P.S. Щастя юних років зникло і тепер на ту ж мелодію іспанець співає: «Elle avait vingt ans… C’était la folie… Nostalgie…» (Їй було двадцять… Це було безумство… Ностальгія…).
* * *
Усім відгукам на книги Пратчетта, якими б різними вони не були, притаманні дві особливості:
а) вони переказують сюжет;
б) вони цілком і повністю помилкові.
Террі Пратчетт «Що таке англійська література?»: один письменник залишив з носом фахівців, народившись в Російській імперії і проживаючи в США, написав англійською книгу, яку видав у Франції щоб мати гроші зняти номер в швейцарському готелі. Залишимо для філологів питання, що таке англійська література. Думаю спадщина англійських класиків, таких як Дуглас Адамс, Террі Пратчетт і Джеремі Кларксон, – це найкраща світова література. Правду кажучи, на відміну від української літератури, де важко виділити суттєву рису, є речі, властиві справжнім англійським авторам, – це нелюбов до Франції і імперське бачення світу. І якщо перше хоча б чимось виправдане, адже, як зауважив один італієць, «французи ліниві, схильні до наклепів, злопам’ятні, заздрісні, самовпевнені у переконані, ніби будь-хто, хто не народився французом, – дикун, ще й не терпимі до зауважень». Друга якість хоч і, починаючи з давнини, властива багатьом народам, дозволяє англійцям з гумором описувати недоліки навколишнього світу, а англійкам лежати на ліжку з закритими очима і думати про Англію.
Террі Пратчетт «Божевільна зірка»: книжки з серії «Плоский світ» цікаві безліччю оригінальних персонажів. Чого тільки вартий Хрун-Варвар, який за стандартами Пупземелля вважався мало не академіком, оскільки вмів думати і не ворушити при цьому губами, хоча не міг похвалитися особливою кмітливістю, та й уява було відсутня взагалі. Значну частину свого життя шукав золото, демонів або незайманок в біді і звільняв їх від господарів, життя і щонайменше від одної з причин страждань.
А миловидна Херра-найманка ніяк (на відміну від простої секретарки) не в змозі налагодити стосунки з протилежною статтю. Адже чоловіки не сприймають тебе всерйоз, поки ти їх не вб’єш в прямому сенсі цього слова, після чого вони взагалі перестають тебе сприймати. А вона була занадто високою, щоб стати злодійкою, занадто чесною, щоб піти по стежці найманого вбивці, занадто розумною, щоб вийти заміж, і занадто гордою, щоб обрати єдину загальнодоступну жіночу професію.
І це ще мова не зайшла про головних героїв! Хоча мабуть варто згадати ще одного – це дерев’яна Скриня, і якщо вірити описам автора, то була напів валіза, напів маніяк-вбивця, чиє ставлення до світу можна почати з визначення «кровожерливо-злісний» і танцювати від цього далі.
Отже, три дні тому в порт міста Анк-Морпорк прибув молодий чоловік, а за ним ймовірно повна золота Скриня. Як виявилося – це перший турист за всю історію Плоского світу. А піонерам іноді буває не тільки важко, а й небезпечно…
Цикл «Рінсвінд» вигідно відрізняється від інших тим, що містить техніки справжніх магічних практик. Можна дізнатися, як молодий шаман проходив дуже важливий етап своєї підготовки: їв священного мухомора, покурив святого кореня, ретельно розтер і ввів в різні отвори свого тіла містичний гриб і, сидячи під сосною в позі «лотоса», намагався зосередитися. Він мав не лише увійти в контакт з дивними секретами серця Буття, а й не втратити глузд.
Письменник чесно попереджає, що магія дуже підступна, тому чарівники роками тренуються. Якщо Ви будете бити байдики ще на розминці, то неприємні наслідки практично гарантовані. Наприклад, після закінчення практики молодий і недосвідчений шаман, доклавши надлюдських зусиль, пригадав правильну послідовність рухів, які підіймають людину понад землею. Навіть вдалося зробити пару кроків, перш ніж він глянув униз і вирішив покинути це даремне заняття, тому що у нього закінчилися ноги. Це найдурніше в магії – витрачаєш двадцять років на те, щоб вивчити заклинання і викликати собі в спальню оголених дівчат, але на той час, коли вони з’являються, навіть згадати не зможеш, яка в них потреба.

Варто зазначити, що перші дві книги закінчуються не по-англійськи, коли всі герої вмирають, а шанувальники в твіттері вгадують, кого автор вб’є наступного разу. Маємо ефектний кінець – більшість мешканців світу перебувають в стані духу, що досягається після цілого життя, присвяченого наполегливій ​​медитації, або після тридцяти секунд куріння забороненої законом травички.

Оцените материал:
1 vote, average: 5,00 out of 51 vote, average: 5,00 out of 51 vote, average: 5,00 out of 51 vote, average: 5,00 out of 51 vote, average: 5,00 out of 5
5,00 / 1 голосов
Loading...

The World According to Clarkson

Можливо, вам не до вподоби автомобільні журнали, ви ніколи не бачили телешоу “Top Gear” на BBC, а зараз” The Grand Tour ” від Amazon, але думаю що обличчя Джеремі Кларксона вам знайоме. Навіть якщо ви не здогадуєтесь хто це.
Вікіпедія послужливо напише, що він “разом з Джеймсом Меєм був першим, хто досяг магнітного Північного полюса Землі на автомобілі”, що увійшло в один з випусків телепередачі Top Gear.
Але, навряд чи вам хтось розповість, як перетнувши кордон Канади в напрямку Північного полюса, Кларксон дістав пляшку горілки і став пити за кермом, адже в нейтральних водах немає правил дорожнього руху, значить це цілком законно! І це не тільки показали по телебаченню, а й продали на мільйонах DVD-дисків.
Тому новина, що в Україні видадуть одну з книг Кларксона (виявляється він ще відомий англійський письменник) в багатьох, спочатку, викликала позитивні емоції. Нарешті видають класиків англійської літератури. Але, це не точно. Схоже знову не так сталося, як гадалося.
Перше питання, яке виникає у читача, яку саме книгу переклали у львівському видавництві.
Назва “Джеремі Кларксон та світ довкола” не відповідає жодній його книзі. Методом порівняння фрагментів тексту можна зрозуміти, що мова йде про видання “The World According to Clarkson”, що вийшла в 2004-му і виданої російською в 2008-му під назвою “Мир по Кларксону”/“Світ за Кларксоном”, що є дослівним перекладом оригінальної назви.
Поляки, до речі, теж не стали відкривати колесо, і назвали польське видання «Świat według Clarksona».
Друге, що може збити з пантелику, це обкладинка. Можливо, оригінальна обкладинка вам і не сподобається, але і сам зміст книги припаде до душі не кожному.
Порівняйте англійське, російське та польське видання. Будь-якій людині зрозуміло, що мова йде про одну і ту ж книгу. Але, вітчизняні видавці вирішили і тут бути оригінальними. Проблема лише в тому, що книга, про яку йде мова, частина серії книг, і на кожній обкладинці зображена тварина, про яку йде мова в книзі. Можливо дизайнер обкладинки не здогадується хто такий Джеремі і про що він пише. Але обличчя десь бачив, тому вирішив не ризикувати, і нагадати читачам хто автор. Що будуть робити видавці, якщо надумають друкувати наступні книги Джеремі, поки не зрозуміло.
У будь-якому випадку дуже добре, що в Україні починають друкувати світові бестселери, які в ЄС і Великобританії продаються мільйонними накладами.

Оригінальне видання польська версія російська … хто тут зайвий?

 

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично
Пока нет оценок
Loading...

Трудности перевода

Про трудности перевода. Читаешь ты книгу про борьбу зулусов с нацистами. И вот один партизан другому: “Чтоб ты жил на одну зарплату!”. Удивляешься, какая в племени получка? Находишь оригинал романа на итальянском, а там: “Кто начал хорошо, кончил плохо”.
В итоге, приходит понимание что тебя обманывают и считают идиотом, не способным понять текста без разжевывания. А самое главное, мы перестаем доверять тексту.
P.S. Думаю проблема не в издательстве в целом, а скорее в неправильном выборе конкретных исполнителей. ВСЛ испортило Кларксон а, а Новый формат Талеба. Но уверен что доберусь они до Эко, мы бы узнали много нового и о средневековье.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично
Пока нет оценок
Loading...

Что читать на карантине?

Когда вы выбираете книгу для чтения и решили найти готовый список, то что вы ищеите? Список книг которые что? Рекомендуют к прочтению? Произвели впечатление на составителя? И еще один момент. Практически любой список рискует превратиться в рейтинг, стоит только пронумеровать его пункты. А размер? Важен ли объём текста? Или несколько страниц «Битвы» Шекли может соседствовать с циклом Сапковского, по странице на том?

Вопросов больше чем ответов, но если начать формулировать ответы, то до списков мы не дойдем за светлое время суток.

Итак, список книг, которые возможно будет интересно прочитать и вам. Наверное, как не пытайся уйти от ранжирования, мозг все же пытается сгруппировать и отсортировать. Книги поданы по мере их прочтения составителем и могут читаться в любой последовательности.

  1. Станислав Лем. «Солярис». Хорошая история о любви. Хотя многие там видят и другие смыслы.
  2. Владимир Войнович «Москва 2042». Книга о том как делать не надо, даже если тебе 20 и ты знаешь как изменить мир.
  3. Гербер Уэлс. «Война миров». Тут сложно. Если не понравиться, можно попробовать рассказы. Тот случай когда человек протаптывает дорожку по которой идти приятнее, чем по автобану построенному на ее месте.
  4. Умберто Эко. «Маятник Фуко». А затем можно «Баудалино».
  5. Джозеф Хеллер. «Уловка 22». Редкое сочетание когда грустное смешное.
  6. Джереми Кларксон. «Мир по Кларксону», тут или принимаешь и понимаешь или читаешь следующую книгу. Если понравиться – добро пожаловать в клуб.
  7. Терри Пратчет. Сложно выбрать одну из книг цикла. Сам читал последовательно. Самый сильный подцикл «Стража». Но все же, советую попробовать «Цвет волшебства».
  8. Ричард Фейнман «Вы, конечно, шутите, мистер Фейнман!». Тот случай, когда книга систематизирует опыт. Наверное, не стоит ее читать в двадцать, хотя кто знает?
  9. И на финал, хочу посоветовать читать хорошие книги. Их много. Тот же «Ведьмак» Сапковского – лучшее что читал из фентези.

А после этих книг можно смело переходить к другим рекомендациям, любезно собранным критиками 🙂

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично
Пока нет оценок
Loading...

Doom Eternal + Trainer

Пришла мысль: Технологии развиваются быстрее, чем мы можем себе представить, но медленнее чем мы того хотим.
А новый Дум как признак стабильности в мире. В то время как миллионы людей оказались на вынужденном карантине, его релиз пришелся как нельзя кстати. DOOM Eternal является прямым продолжением вышедшего в 2016 году популярного шутера DOOM, в котором вас ждет новое противостояние Палача Рока и сил Ада.

Поэтому берите в руки мощное оружие и отправляйтесь по измерениям уничтожать как новых, так и хорошо знакомых по прошлым частям демонических монстров.

А тем временем пользователи Reddit обратили внимание, что разработчики опубликовали в лаунчере Bethesda exe-файл игры DOOM Eternal без защиты Denuvo — он весил всего 67 Мб вместо 369 Мб. В итоге пиратам даже не пришлось ничего взламывать и игра доступна для скачивания.
А через день был готов уже и Trainer (1.07).

Йесод и все все все обращает внимание: На фоне общего кризиса гейм-индустрии, новый «Дум» образчик того как можно пятый раз бахнуть снаряд из РПГ (BFG, извините) в одну воронку и это будет красиво. Старейшей франшизе больше лет, чем большинству ее игроков — первая часть вышла в 1993 году — а она живее всех живых и берет высоту за высотой с шотганом наперевес.

Графика — отменная. Разнообразие оружия, апгрейдов к нему, скиллов и монстров — высокое. Однако, важнее всего сюжет(да, он наконец появился). Есть вещи крайне вредные в реальной жизни, но обладающие огромным творческим потенциалом: мачизм, мистика, ксенофобия и конспирологическое мышление. Именно они превращают «Дум» в яркую звезду Полынь на фоне импотентских миллениал-хитов.

Ранее безымянный космодесантник получает довольно детально прописанную биографию. Для тех кто не разобрался: во всех «Думах» герой один и тот же. Это мускулистый шатен-европеоид с грубыми чертами лица, живое воплощение ярости и ненависти, помешанный на униформе, оружии и борьбе с «исчадиями Ада». Любимое оружие — дробовик. В «Вечности» мы узнаем, что между 3 и 4 частью игры он, находясь в аду, провалился сквозь время и пространство.

Тысячи лет назад Думгай оказался на планете гуманоидов аргента и после долгого и кровавого пути стал одним из Ночных Стражей(местные джедаи), чтобы, после грандиозного предательства, проиграть финальный бой чертям из Ада и быть замороженным на века. В наше время он пробуждается Палачом Рока — сверхчеловеком наделенным невероятной силой и защитой с помощью древних технологий и участия Серафима(члена еще одной инопланетной расы «ангелов»-Творцов).

так выглядит актер озвучки

В игре мы на краткий момент видимо не только его лицо сквозь щиток шлема, но и слышим голос, а также видим флэшбеки и читаем отрывки истории, позволяющие собрать пазл сюжета воедино…

Представьте себе, идет 2020 год, а на выкатывают боевик о «белом полубоге», который сражается против союза «либеральных элит»(супертехнологичный коллективный разум Творцов) и невероятно уродливых SJW-демонов(сборища гротескных толстяков и бодимодифицированных фриков). Одним словом, экранизация Лавкрафта и романов Юрия Петухова в одном флаконе!

Причем, создатели прекрасно понимают, что они делают. В эпоху игр от лица орков и гоблинов и прочей рефлексии, в «Думе» главные злодеи среди людей — эффективные менеджеры из корпорации OAC, которые превратились в культистов ада(читай SJW). Их воплощением является голограмма «феминистки» на протяжении игры называющая демонов «альтернативно живыми» и требующая например сдавать для них кровь(желательно, всю).

Короче не просто игра, а феномен. Для кого-то тревожный, для кого-то обнадеживающий и требующий пристального анализа от всех знатоков масскульта.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично
Пока нет оценок
Loading...

Кролик Джоджо / Jojo Rabbit

В из оскароносцев этого года хочу отметить картину “Кролик Джоджо”. А точнее героя второго плана капитана Кленцендорфа.
Как по мне – очень интересный сильный персонаж. Храбрый и смелый, преданный своей стране до последней капли крови понимает что она пошла не туда.
Он спасает евреев и воюет с американцами которые освобождают Германию.
В любом деле он должен быть лучшим. И если на фронт уже не берут, то он подготовит десятилетних юнцов так, что его дети из Юнгфолька под обстрелом советов и союзников решительно вступают в бой.
И перед расстрелом он думает не о себе, а как спасти своих воспитанников. Для него нет права на побег, ведь как говорят в Спарте aut cum scuto, aut in scuto (со щитом или на щите), но у Йоханнеса должен быть шанс на вторую попытку.

Оцените материал:
1 vote, average: 1,00 out of 51 vote, average: 1,00 out of 51 vote, average: 1,00 out of 51 vote, average: 1,00 out of 51 vote, average: 1,00 out of 5
1,00 / 1 голосов
Loading...

Про силу социальных сетей

Один блогер написал сегодня в Твиттере про другого блогера: “The so-called “Supreme Leader” of Iran, who has not been so Supreme lately” (“Так называемый «верховный лидер» Ирана, в последнее время не был таким Верховным”).

https://twitter.com/realDonaldTrump/status/1218297466656829440

В прошлый раз его опонент отвечал “You can’t do anything” (“Ты не можешь ничего сделать”).

https://twitter.com/khamenei_ir/status/1212301034871279616

В этот раз молчит. Наверное, потому что ракеты и твиты всегда эффективнее чем только твиты.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично
Пока нет оценок
Loading...

Ведьмак: умбертоэковщина Сапковского

Продолжаю встречать в социальных сетях посты на тему: “какая разница что Мерлин Монро в байопике сыграла одноглазая эфиопка, оцениваете актерскую игру!”.
Итак, умбертоэковщина Сапковского.
В романе “Маятник Фуко” Эко назвал издательство “Мануций”. Книга вышла в 1988-м, Википедии не было. Многие понимали что это тонкая шутка, но было не ясно о чем.
В мире ведьмака есть белая раса, помешанная на чистоте крови. Любая примесь – и ты никогда не будешь кем-то. Только чистокровный представитель. И трофейная красотка сперва предлагается фюреру, ибо у него самая чистая кровь. Один рейх и все такое.
А в кино расисты – черные.
Это тонко или тупо.
Но как мы знаем Бритва Хэнлона рекомендует не искать скрытые смыслы. Создатели сериала от Netflix предположительно книг не читали.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично
Пока нет оценок
Loading...

Трудности перевода

Терри Пратчетт. Опочтарение. Русский текст:
— Нет был! Он завернул в капюшон руку! Ну-ка, где сказано, что так нельзя делать! — кричал Грош — Я же говорил вам! Он Избранный, которого мы ждем!
Оригинал:
— ‘Yes he did! He wrapped it round his hand! Tell me where it says he can’t do that!’ screamed Groat. ‘I told you! He’s the One we’ve been waiting for!’
Обратите внимание на перевод “The One” как “Избранный”. Переводчик предположил что Пратчетт намекает на «Матрицу».
– Морфеус верит, что он – Избранный.
– Morpheus believes he is the One.
Но правды мы никогда уже не узнаем.
P.S. Первая проблема с которой столкнулся переводчик Терри Пратчетта на украинский было перевести слово “sex”. Оно имеет два значения, пол и секс. Какое именно имел автор переводчик не знает, поэтому честно указал это в примечании. Считаю что это единственное правильное решение.

Оцените материал:
ПосредственноНиже среднегоНормальноХорошоОтлично
Пока нет оценок
Loading...

Mapo Bridge

Река Хан протекает через Сеул, где ее пересекает мост Мапо. Хотя мост был построен с целью служить в качестве транзитной артерии, его также используют и те, кто ищет место для суицида. В сентябре 2012 года власти инициировали проект «Мост жизни» в сотрудничестве с Samsung Life Insurance и рекламной компанией Cheil Worldwide. В рамках проекта на поручнях с перерывами вдоль мостика были написаны обнадеживающие сообщения, такие как «Вы хорошо поели?» и «Давайте идти вместе», якобы создавая впечатление разговора с заинтересованным другом. К сожалению, кампания государственной службы, направленная на то, чтобы обратить вспять трагическую тенденцию, имела противоположный эффект: число самоубийств на мосту Мапо увеличилось более чем в шесть раз с момента ее начала. Не смотря на увиличение смертей, этот пример приводится как успешная компания, ведь “о мосте Мапо было написано 11 000 постов в соцсетях, 92 % которых были положительными”. Похоже задача была не спасать жизни, а собираться лайки, пишут в учебнике Социальная реклама как инструмент решения социальных проблем. Опыт Республики Корея.

Оцените материал:
1 vote, average: 4,00 out of 51 vote, average: 4,00 out of 51 vote, average: 4,00 out of 51 vote, average: 4,00 out of 51 vote, average: 4,00 out of 5
4,00 / 1 голосов
Loading...
1 2 3 11