Категорія: Нотатки

Дослідження, яке пояснює ціле гроно політичних і соціально-культурних процесів одразу.

До висновку про непрацюючу ціннісну однаковість дійшли автори The Economist на основі звітів World Values Survey. Кожні п’ять років, починаючи з 1981 року, дослідники WVS катаються світом і опитують 130 тис. людей у 90 країнах на тему цінностей.

Тривалий час усі були впевнені, що, багатіючи, народи повсюдно зсуваються в бік меншої релігійності та більшої індивідуалізації. 40 років спостережень показують, що це не так.

Ліберальні індивідуалістичні суспільства (як у Західній Європі) стають ще більш ліберальними та індивідуалістичними.

Більш традиційні суспільства (православні, мусульманські та латиноамериканські країни) або не змінюються зовсім, або рухаються до більш традиційних цінностей. Розрив між п.1 і п.2 зростає.

Це виражається в показниках довіри до людей. Якщо в 1998 38% європейців-протестантів і 32% мусульман заявили, що людям можна довіряти, то до 2022 європейці довіряють людям майже поголовно, а частка тих, хто довіряє мусульманам, скоротилася до 15%.

Схоже відбувається і в рамках однієї релігії. Католики Європи і Латинської Америки в 1998 довіряли людям приблизно однаковою мірою. Тепер латиноамериканці довіряють незнайомцям утричі рідше за європейців.

Релігійність стрибає від країни до країни – раніше було рівніше. У 1981 тільки 47% американців вважали себе нерелігійними, зараз їхня кількість майже зрівнялася зі шведською – 61%. У православних, латиноамериканських та ісламських країнах значного зростання атеїзму не відбулося, а десь навпаки зростає.

https://www.economist.com/interactive/international/2023/08/03/western-values-are-steadily-diverging-from-the-rest-of-the-world

“Куріння – одне з найбільших і найдешевших задоволень у житті, і якщо ви заздалегідь вирішили не курити, я можу тільки поспівчувати вам”.
Зиґмунд Фройд

Ці слова Зиґмунд Фройд сказав своєму племіннику Гаррі, коли той у віці 17 років відмовився від пропозиції дядька закурити сигару. Фройд почав курити, коли йому було двадцять чотири, за прикладом свого батька, який курив до самої смерті у вісімдесят один рік. Ернест Джонс, друг, колега і біограф Фройда, припустив, що куріння Фройда слід називати залежністю, а не звичкою.
Джерело – https://www.freud.org.uk/2020/04/22/freud-and-his-cigars/

1 Одного разу в класі гончарної майстерності вчитель розбив учнів на дві групи.

2. одній він дав завдання ліпити горщики “на вагу”. П’ятірку отримає той, хто виліпить 50 фунтів горщиків, четвірку – хто виліпить 40 фунтів горщиків і так далі.

3. У другої групи було завдання виліпити один горщик, але якісний. Оцінку вони отримували за якістю виліпленого горщика.

4. На підбитті підсумків з’ясувалася кумедна річ. Найякісніші горщики серед усіх учнів вийшли не в тієї групи, яка працювала на якість, а в тієї групи, яка працювала на кількість. Вони намагалися зробити побільше і вчилися в процесі на своїх помилках. Ті ж, хто дбав про якість, провели багато часу в теоретизуванні на тему того, що ж таке “досконалий” горщик, але результат вийшов у них так собі.

5. Виходить щось хороше у тих, хто почав робити і продовжує робити. А не в тих, хто вічно обговорює плани захоплення світу.

Приклад взято з книги “Art & Fear” by David Bayles and Ted Orland.

Завдяки всяким генеративним AI, дифузійним моделям і GPU-серверам, та блогеру Denis Sexy IT (https://t.me/denissexy) тепер можна взяти старі шпалери для Windows 95/Me і зробити їх сучасними, вертикальними і придатними для телефонів.

[Show slideshow]

1 2 ►

Одного разу я брав участь у турнірі в Німеччині, коли до мене підійшов чоловік. Вирішивши, що йому потрібен лише автограф, я потягнувся за ручкою, але тут чоловік зробив вражаючу заяву… “Я вирішив шахи!” Я став розсудливо відступати, на випадок, якщо чоловік був настільки ж небезпечний, наскільки і божевільний, але він продовжив: “Закладаємося на 50 марок, що якщо ви підете зі мною в мій готельний номер, я зможу це довести”. Що ж, 50 марок є 50 марок, тож я вирішив бути поблажливим і провів чоловіка до його номера.

Опинившись у номері, він сів за шахову дошку. “Я все зрозумів, білі ставлять мат на 12 ходу незалежно ні від чого”. Я грав чорними, можливо, надто обережно, але виявив, на свій жах, що білі фігури координуються якось дивно, і що я отримаю мат на 12 ходу!

Я спробував знову, розігравши цього разу зовсім інший дебют, з якого в принципі неможливо було потрапити в таке становище, але після серії ходів, які мали дуже дивний вигляд, я знову виявив свого короля оточеним, і мат мав припасти на 12 хід. Я попросив чоловіка почекати, а сам збігав вниз і покликав Еммануеля Ласкера, який був чемпіоном світу до мене.

Він був налаштований вкрай скептично, але погодився хоча б прийти і зіграти. Дорогою ми натрапили на Альохіна, який був поточним чемпіоном світу, і ось усі троє ми повернулися в той номер.

Ласкер не ризикував, але грав настільки обережно, наскільки це взагалі можливо, і, тим не менш, після химерної серії маневрів, яка мала безглуздий вигляд, виявив себе затиснутим у матовій сітці, з якої не було виходу. Альохін теж спробував, але знову ж таки не досяг успіху.

Це був якийсь кошмар! Ось вони ми, найкращі гравці у світі, люди, які присвятили все своє життя грі, і ось тепер усе скінчено! Турніри, змагання, все – шахи вирішено, білі перемагають…

Тут один із друзів Капабланки втручається, зі словами: “Зачекайте хвилинку, я ніколи ні про що таке не чув! І що сталося далі?”

– Як що, ми його вбили, звісно!

Державна централізація шкодить не тільки в економіці, а й узагалі в усіх сферах. На прикладі дієтології. До 50-их років м’ясо, яйця, молоко і сир вважалися в США здоровою їжею. Але потім лікар із Міннесоти Ансель Кіс висунув гіпотезу, ніби насичені тваринні жири є причиною серцево-судинних захворювань. Гіпотеза швидко завоювала популярність, запустивши американський хрестовий похід проти насичених жирів. Уряд складав гайдлайни зі здорового харчування, а сам Кіс став настільки впливовою фігурою, що з ним боялися сперечатися.

Через роки з’ясовується, що ця політика принесла більше шкоди, ніж користі, і взагалі була заснована на хибному підході до досліджень (коли кореляцію приймали за причинно-наслідковий зв’язок). Таким чином, навіть якщо державна політика спирається на останні наукові дані – вона цілком може виявитися хибною і завдати шкоди, оскільки помилковими виявляться самі дані (наука – це взагалі шлях проб і помилок). Єдиний спосіб застрахуватися – уникати централізованих рішень. Якщо щось здається корисним – не варто поспішати і намагатися долучити до цього всіх.

У 1959 році американський психолог Леон Фестінгер, який двома роками раніше відкрив принцип “когнітивного дисонансу”, провів експеримент на доказ свого відкриття. Піддослідні дві години займалися абсолютно безглуздою роботою – розкладали котушки за кольором на таці, потім зсипали їх у коробку і потім – знову розкладали. Після закінчення роботи Фестінгер просив учасників експерименту вийти до інших випробовуваних, які чекали за дверима, і розповісти їм про те, якою корисною і цікавою була ця робота. За цю відверту брехню пропонували винагороду: першій групі – 1 долар, другій – 20 доларів.

Через два тижні випробовуваних запитували, наскільки насправді їм сподобалася ця безглузда робота. З’ясувалося, що в тих, хто отримав 1 долар, ентузіазм був набагато вищим (77% проти 21% у тих, хто отримав 20 доларів). Вони розповідали, як розкладання котушок розвиває моторику рук, допомагає зосередитися, вчить працювати в колективі. Фестінгер пояснив отримані результати тим, що людині завжди потрібне виправдання її дій. За 20 доларів можна і навіть приємно збрехати, а ось за 1 долар брехати принизливо і доводиться виправдовувати себе, що це була не зовсім брехня.

Фестінгер на цьому прикладі пояснював, як працює його теорія когнітивного дисонансу: “У голові в людини виявляється набір знань, що суперечать одне одному: “ця робота нудна”, “я чесна людина”, “я сказав, що ця робота цікава”, “я отримав за цю брехню дуже маленьку винагороду”. Щоб розв’язати протиріччя, потрібно щось у цьому наборі змінити. Як з’ясувалося, найпростіше було замінити “ця робота нудна” на “ця робота здалася мені захопливою” (лише 3% наймужніших людей замінили “я чесна людина” на “я брехун”), і тоді людина повернеться до стану гармонії”.

Штучний інтелект ChatGPT легко пише вірш про позитивні якості Байдена, але відмовляється написати такий самий про Трампа.

На всі спроби вибити у керівників OpenAI відповідь про причини вони завжди відповідають: “Ми не знаємо, чому так виходить, це нейронна мережа”. І що найстрашніше, це правда – справді, у подібного роду мережах отримати пояснення, чому вона відмовляється виконати якусь дію, практично неможливо. Ми активно рухаємося в століття ШІ, поведінку якого (як, утім, і людини) ми не можемо пояснити. І в цьому світі Трамп не в пошані.

За матеріалами https://t.me/addmeto та https://www.semafor.com/article/02/03/2023/how-chatgpt-inadvertently-learned-to-avoid-talking-about-trump

Coca-Cola виробляє на $2 млрд кокаїну щороку на секретній фабриці в Нью-Джерсі.
Вона ніби протягом ~100 років має ексклюзивну ліцензію США на імпорт листя коки в країну.
З них виділяють інгрідієнт для культової соди, а побічний продукт кокаїну відходить виробнику опіоїдів, який продає його, як анестетик для стоматологів, – Daily Mail.

Нет человека, который был бы как Остров, сам по себе, каждый человек есть часть материка, часть суши; и если Волной снесёт в море береговой Утес, меньше станет Европа, и также, если смоет край Мыса или разрушит Замок твой или Друга твоего; смерть каждого человека умаляет и меня, ибо я един со всем человечеством, а потому не спрашивай никогда, по ком звонит Колокол: он звонит по Тебе.

Джон Донн «No Man Is An Island»