Інститут повільного і болісного з'ясування напрочуд очевидних речей

Прогрес науки

Якось в розпал однієї епідемії медичному факультету Паризького університету було доручено з’ясувати причини епідемії. Вчені мужі довго радилися і в решті-решт надали замовнику чималий звіт, в якому на підставі найостанніших даних в науці пояснювалося, що загрожуючу всьому людству страшну хворобу викликало потрійне з’єднання Марса, Юпітера і Сатурна в сузір’ї Водолія. Висновок паризьких вчених став офіційним, його перевели на багато мов і він був визнаний вченими зі всього світу, враховуючи арабських лікарів Кордови і Гранади.
Замовником дослідження виступав король Франції Філіп VI. Було це в 1348 році. А страшною хворобою була бубонна чума.
Як писав один авиньйонський священнослужитель, причиною виникнення чуми є «найжахливіший з усіх існуючих жахів». За оцінкою папи Климента VI, від чуми загинуло 23 млн. чоловік, що складало приблизно третину європейського населення в XIV столітті.
Сучасні дослідження схиляються до думки, що джерелом став космос, який викликав кліматичні зміни, що в пустелі Гобі викликали масову міграцію гризунів до осель людей, ну а там пішло-поїхало – з Монголії до Індії і Китай, потім в Крим, а звідти в Італію і Європу. Погодтесь, значних прогрес за шість сторіч.

Останні два роки вчений Сиріл Лаббе (Cyril Labbé) з університету Гренобля (Франція) досліджує збірники публікацій найбільших наукових видавництв і складає список «фальшивих» наукових статей, створених за допомогою генераторів наукових текстів.
Як виявилося, тролінг наукової преси – явище більш масове, ніж можна було допустити. На його роботу вже звернули увагу самі видавництва – і почали поступово видаляти «фейкові» статті з архівів і збірників за результатами наукових конференцій. Так, німецький Springer і американська IEEE на цей момент видалили понад 120 наукових статей за 2008-2013 роки (https://www.nature.com/news/publishers-withdraw-more-than-120-gibberish-papers-1.14763).
Springer видалив 16 статей, а IEEE – понад 100. Серед цих робіт, наприклад, є стаття з підсумкового збірника Міжнародної конференції щодо якості, надійності, ризику, підтримки і безпечної розробки, яка відбулася в 2013 році в Шанхаї. Журнал Nature зв’язався з авторами наукової роботи. Один з них сказав, що вперше почув про публікацію в грудні 2013 року і не знав, що він зазначений співавтором.
Однак, подібні роботи ефективно підвищують рейтинг цитування окремих наукових закладів та кількість публікацій у окремих вчених.

Adolf von Becker “Учёный Средневековья”

У 1967 році асоціація виробників цукру Sugar Research Foundation сплатила трьом науковцям з Гарварда певну суму, щоб вони в своєму звіті про зв’язок цукру і жирів з хворобами серця, звели б до мінімуму роль цукру і причиною хвороб серця вказали б насичені жири. А у 2015 році компанія Coca-Cola, найбільший у світі виробник солодких напоїв, виділила мільйони доларів для фінансування досліджень, які применшували зв’язок між солодкими напоями та ожирінням. (https://www.nytimes.com/2016/09/13/well/eat/how-the-sugar-industry-shifted-blame-to-fat.html?_r=0)

Нагадаю, що мова йде про рецензовані журнали, в яких члени редколегій мають перевіряти подані матеріали, але як каже Умберто Еко: «А хто буде перевіряти перевіряючого? Раніше перевіряючі були членами великих культурних організацій, академій та університетів. Коли пан такий-то, член інституту такого-то публікував своє дослідження про Клемансо чи про Платона, можна було не сумніватися, що всі відомості у нього вірні, адже він все життя провів сидячи в бібліотеках перевіряючи джерела. Але сьогодні немає ніякої гарантії, що пан такий-то не почерпнув ці відомості з Інтернету, так що для всього тепер потрібна запорука».

Умберто Эко: воображаемая история астрономии

Говоря о плоской Земле, необходимо заметить в скобках, что существует не только история воображаемой астрономии, но и воображаемая история астрономии, которая жива по сей день во многих научных кругах, не говоря уж про расхожие представления.
О том, что Земля круглая, разумеется, знал еще Птолемей, иначе бы он не разделил ее по меридианам на 360 градусов. Понимали это и Парменид, Евдокс, Платон, Аристотель, Евклид, Архимед. И знал это Эратосфен, который в III веке до н. э. измерил с хорошим приближением длину земного меридиана, замеряя угол падения солнечных лучей в полдень весеннего равноденствия, когда они отражались на дне колодцев в Александрии и в Сиене, нынешнем Асуане.
Блаженный Августин: ..возможно, Земля шарообразна. Но поскольку на спасении души это никак не отражается, данный вопрос можно проигнорировать.
Атанасиус Кирхер в своем «Turris Babel» (1679) применил он законы физики и математики, чтобы доказать невозможность поднять до неба Вавилонскую башню: действительно, преодолев определенную высоту и набрав вес самого земного шара, она заставила бы наклониться на 45 градусов земную ось.

Kircher, Athanasius
Athanasii Kircheri … Turris Babel sive archontologia: qua primo priscorum post diluvium hominum vita, mores rerumque gestarum magnitudo, secundo turris fabrica civitatumque exstructio, confusio linguarum & inde gentium transmigrationis, cum principalium inde enatorum idiomatum historia, multiplici eruditione describuntur & explicantur
Amsterdam, 1679

Как показал Джеффри Бёртон Рассел в своей книге «Изобретение плоской Земли» (Russell, J.B., Inventing the Flat Earth: Columbus & Modern Historians, Praeger, 1991.), множество авторитетных книг по истории астрономии, до сих пор изучаемых в школе, утверждают, будто теория Космы превалировала на протяжении всего Средневековья, что средневековая Церковь учила, будто Земля – плоский диск с Иерусалимом в центре, и что труды самого Птолемея оставались неизвестными все Средние века. В реальности текст Космы, написанный на греческом языке, позабытом христианским Средневековьем, был замечен западным миром лишь в 1706 году и опубликован по-английски в 1897-м. Никому из средневековых авторов он известен не был.

Эко, У. Сотвори себе врага. И другие тексты по случаю [Текст] : сборник / У. Эко ; пер. с итал. Я. Арькова. – М. : АСТ: CORPUS, 2014. – 352 с. – ISBN 978-5-17-083136-4.

Эпоха Великих географических открытий – Джо Дассен

Бывает живешь, учишся и свято веруешь что земля плоская, а потом раз, и мир изменил форму. Как известно случай один на миллион выпадает девять раз из десяти.

Одним из таких открытий для меня стал Джо Дассен. Джозеф родился в еврейской семье живущей Нью-Йорке (США). В 12 лет он едет в Европу и насколько мне известно, французский он начал учить именно в Париже, где поселились родители. Сам Джо учится в Швейцарии.
Главное для нас что Джо совместно с Кутуньо запел: «Et si tu n’existais pas», «Salut», «Ça va pas changer le monde», «Il faut naître à Monaco», «La vie se chante, la vie se pleure», «lété Indien»…

Теперь вопрос, можно ли считать Джо Дассена французским певцом?