Державна централізація шкодить не тільки в економіці, а й узагалі в усіх сферах. На прикладі дієтології. До 50-их років м’ясо, яйця, молоко і сир вважалися в США здоровою їжею. Але потім лікар із Міннесоти Ансель Кіс висунув гіпотезу, ніби насичені тваринні жири є причиною серцево-судинних захворювань. Гіпотеза швидко завоювала популярність, запустивши американський хрестовий похід проти насичених жирів. Уряд складав гайдлайни зі здорового харчування, а сам Кіс став настільки впливовою фігурою, що з ним боялися сперечатися.
Через роки з’ясовується, що ця політика принесла більше шкоди, ніж користі, і взагалі була заснована на хибному підході до досліджень (коли кореляцію приймали за причинно-наслідковий зв’язок). Таким чином, навіть якщо державна політика спирається на останні наукові дані – вона цілком може виявитися хибною і завдати шкоди, оскільки помилковими виявляться самі дані (наука – це взагалі шлях проб і помилок). Єдиний спосіб застрахуватися – уникати централізованих рішень. Якщо щось здається корисним – не варто поспішати і намагатися долучити до цього всіх.