Про інквізицію

Як штатний мракобіс вашого фізбуку, я маю щось сказати про інквізицію.
І кажу, що інквізиція — це добре.
Звісно, це якщо підходити до цього питання з науковим підходом та критичним мисленням.
Так от, для прикладу візьмемо найстрашнішу та найкривавішу іспанську інквізицію.
Створена вона у 1478 році, ліквідована у 1834 році.
Ось тут , якщо ви хоч трошки знайомі з історичною періодизацією, має бути зруйнований перший ваш стереотип: про те, що інквізиція — це продукт середньовіччя. Виникає вона як раз як передвісниця Нового часу, який розпочинається у 1492 році відкриттям Америки, а розквіт інквізиції припадає на епоху просвітництва.
Отже, нотуємо
1. ІНКВІЗИЦІЯ – ЦЕ ПРОСВІТНИЦТВО.
Ну звісно, це визначення трохи схематичне, але ж в нас формат фб посту, а не наукова монографія, тому прошу зважити на це.
Тепер перейдемо до другого пункту, котрим мені люблять тицяти неосвічені атеїсти та інші комсомольці. Про тисячі убієнних від жадних попів. Коли я прошу назвати хоча б дві жертви, мені кажуть: «Джордано Бруно і Галілей!» Більше, звісно, назвати ніхто не може, а деякі навіть не знають, що Галілео Галілей був виправданий.
Так от. Інквізиція — це в першу чергу суд, а кожен суд епохи Просвітництва — це протокол і канцелярія, котрі зберігаються в архівах. Давайте зазирнемо туди. Архівні документи Інквізиції з Національного Історичного Архіву Іспанії зберігають всі відомості про процеси інквізиції між 1560 та 1700 роками. У цей період розслідувалося 49092 справи. Ось тут комсомольці можуть радіти і вказувати на тисячі засуджених, але зарано, як на мене. Бо протоколи свідчать, що більшість вироків були ВИПРАВДАЛЬНИМИ. Так, були смертні вироки, їх нарахували 932 за вказані 140 років, тобто десь 7 на рік, або трохи більше ніж одна людина на два місяці. Багато це чи мало? Ну погугліть скільки мільйонів загинуло за 70 років доброї радянської влади. Або під час «культурної революції» у комуністичному Китаї. А палкий червоний вождь Пол Пот саперними лопатками зарубав близько 2 млн людей.
Ще вам трохи статистики. Соратник Жанни д’Арк, маршал Жиль де Ре, в перервах між спробами викликати демона займався содомією і вбив 800 хлопчиків і дівчаток. Повсталі в 1568 році в Гранаді маври палили церкви, варили в олії священиків і розважалися розстрілами полонених. Їхні союзники турки кидали списи в прив’язаних до стовпів християн.
Ну а тепер ще раз порівняйте ці цифри із 932-ма засудженими на смерть за 140 років. При чому більшість страчених була … священиків та монахів, котрих звинувачували, якщо говорити сучасною мовою, у розтлінні неповнолітніх.
Тому ось вам другий висновок.
2. НЕ ТАКА ВЖЕ Й КРИВАВА ІНКВІЗИЦІЯ ЯК ЇЇ МАЛЮЮТЬ.
Ідемо далі.
Інквізиція не вводила тортури, а навпаки обмежувала їх. Вона вперше заборонила застосовувати смертельні катування. Тортури були жахливими, але не смертельними і суворо регламентованими. Кожне катування проводили лише один раз, в присутності лікаря і судового секретаря і все прискіпливо протоколювалося. Заборонялося катувати більше ніж 15 хвилин.
Згідно протоколів, першим видом тортур, що застосовували кати, було відшкодування збитків, милостиня та піст.
До речі, ще один цікавий факт, з приходом інквізиції у Новий світ вона почала хрестити аборигенів та видавати едікти про можливість порятунку їхніх душ, чим запобігала репресіям світської влади.
3. ІНКВІЗИЦІЯ ОБМЕЖУВАЛА ТОРТУРИ
Тепер останній пункт.
Справа у тому, що знищення відьом, масові спалення на вогнищах, вбивства були, але робилося це не церковними судами, а… мудрим наротом. При чому ці суди лінча спалювали цілі родини із немовлятами включно. До речі, у протестантськіх країнах після послаблення там впливу інквізиції вогнища запалали з подвійною силою.
Так от, я вам скажу останнє і найважливіше.
4. ІНКВІЗИЦІЯ БУЛА СТВОРЕНА ЦЕРКВОЮ ЯК ВИПРАВДАЛЬНИЙ ОРГАН.
Дуже багато несправедливо звинувачених людей саме у суді інквізиції шукали собі порятунку, і, як ми бачимо із сухої статистики, були виправдані. Інквізиція винесла близько 90% виправдальних вироків. Скажіть мені, яка судова інституція давала подібний відсоток?
Ну і на десерт. Мати відомого вченого Йоганна Кеплера була звинувачена у жителями Вайль-дер-Штадту у чаклуванні та ворожінні. Суд інквізиції її виправдав та відпустив.
(с) Олександр Дедюхін