Дон Жуан де Марко / Don Juan DeMarco

Дон Жуан де Марко / Don Juan DeMarco

Дон Жуан де Марко

(1995, США, бюджет – 25 000 000 дол., касові збори у США – 22 150 451 дол., світові збори – 68 792 531 дол.)

Є така категорія фільмів, які дивишся не через надокучливу рекламу й не в передчутті цікавого сюжету. Ці фільми дивишся не тому, що чув про захопливий сюжет і хочеш дізнатися, про що він, чи тому, що читав книжку, за якою знято фільм. Ні. Просто на афіші, обкладинці DVD чи в рекламі побачив ім’я хорошого актора.
У «Дон Жуані де Марко» грає щонайменше один хороший актор – Марлон Брандо, ну а багатьом буде цікавий і його протеже у фільмі – Джонні Депп.
Події розгортаються у США наприкінці XX століття. Місце дії – Нью-Йорк.
Дорогий ресторан у готелі, жінка за столиком на когось чекає. Судячи із сукні, цей хтось – чоловік, який запросив її на романтичну вечерю. До столика підходить незнайомець у «маскарадному» костюмі Дон (Депп) Жуана. На обличчі вузька маска, яка не стільки приховує обличчя, скільки додає якоїсь абсурдної таємничості всьому, що відбувається. Після двох компліментів жінка погоджується пройти до номера й проінспектувати ті вміння, які так нахвалював Дон Жуан.

«Чи довго, коли вмієш? Коли вмієш… довго!» – каже приказка. Але, мабуть, у США про неї не знають. Бо жінка встигає завершити інспекцію до приходу свого кавалера. А потім, наче нічого й не сталося, продовжити романтичну вечерю. Те, як охорона поставилася до цього розцяцькованого новоспеченого героя літературної класики, наштовхує на думку, що Дон Жуан підробляє в цьому готелі місцевою пам’яткою.
Уже за пів години після описаних подій Депп вирішує накласти на себе руки, стрибнувши з рекламного щита (білборда вздовж дороги). Щоправда, щоб розбитися з такої висоти насмерть, треба ще постаратися. Руки-ноги точно поламаєш, а от щодо смертельного результату (особливо якщо справа у США й ти застрахований) – дуже сумніваюся.
Щоб урятувати для людства такого цінного героя, вирішили не стягувати його силоміць із білборда, а запросити психіатра для переговорів.
Ось за таких обставин знайомляться двоє головних героїв.
Після перегляду фільму в мене промайнула думка: «The Matrix has you…». Справді, хто з них – «лікар» чи «хворий» – більше потребує допомоги, упродовж фільму незрозуміло. Наприкінці режисер Джеремі Левен так розставить усі крапки над «і», що осад невизначеності однаково залишиться.
Фільм підійде для сімейного перегляду з дітьми від 13 років (рейтинг PG-13 попереджає батьків, що деякі сцени можуть бути неприйнятними для дітей молодшого віку).
Нічого поза межами суспільної моралі у фільмі немає, і цим він нагадує кіноепопею «Анжеліка».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення кількості спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані коментарів.