Рембо IV / Rambo (2008)

Рембо IV / Rambo
Не боятимешся жахів уночі, ані стріли, що летить удень,
ані пошесті, що блукає в темряві, ані зарази, що нищить опівдні.
Упаде біля тебе тисяча й десять тисяч праворуч від тебе, але до тебе не наблизиться:
тільки дивитимешся на власні очі й бачитимеш відплату нечестивим.
Псалом 90 (91), 5–8
Режисер – Сильвестр Сталлоне
Співавтор сценарію – Сильвестр Сталлоне
Виконавець головної ролі – Сильвестр Сталлоне
Схоже, на масовці теж заощадили
Кіно мають знімати люди, які хочуть розважити світ, а не змінити його.
Джеремі Кларксон
Джон Рембо – заслужений ветеран війни у В’єтнамі. Але оскільки живе він не в Америці, а на півночі Таїланду й американська пенсійна служба про це не знає, на життя доводиться заробляти човном, а заодно й промишляти ловлею змій.
Позавчора група християнських місіонерів попросила Джона підробити логістом: доправити їх із вантажем медикаментів річкою Салуїн до Бірми (з 1989 року – М’янма), де вони збираються допомагати каренам.
Через громадянську війну й насильницькі переселення частина каренів утекла до Таїланду, а ті, хто залишився на батьківщині, живуть під загрозою нападів урядових військ. У фільмі військові змушують полонених розміновувати поля власними тілами, ґвалтують дівчат, забирають хлопців до війська, а дітей і старих перетворюють на рухомі мішені.
Коли у «Сльозах сонця» Брюс Вілліс рятує лікарку Моніку Беллуччі, яка допомагає біженцям у християнській місії, віриться в це не надто. Річ у тім, що Вілліс – командир загону «морських котиків», який прибув виконувати наказ, а не рятувати всіх, кого зустріне дорогою. Не віриться, що він ризикуватиме життями всього загону заради Моніки… А Рембо – сам собі командир, і цінності в нього зовсім інші. Тож у тому, що такий чоловік і на сьомому десятку може, ризикуючи життям, рятувати безстрашних місіонерів, сумніватися не доводиться.
Підіб’ємо підсумки. Загалом цілком «прохідний» бойовик, який завдяки старанням і акторській майстерності Слая перетворюється просто на бойовик. І якщо в цієї кіносерії буде продовження, його обов’язково треба подивитися. Дедалі менше залишається героїв, готових «не користі заради», а задля порятунку однієї дівчини влаштовувати революції, скидати тиранів і вбивати сотні міцних хлопців. При цьому Рембо небагатослівний, не вчить нас жити, не розповідає про американську мрію й не ділить світ на хороших і поганих. Він просто карає поганих хлопців.
Амінь, бро.