Категорія: Інші автори

Матеріал із ТК-каналу “Не Алексей”
* * *
Дивіться, як людина, яка встигла пройти Сталкер2 раніше, ніж вони викотили перший патч, маю сказати кілька слів.

У мене ноль претензій до багів. Власне, всі сотні багів, які GSC вилікували першим патчем, мене не бісили, я ставлюся до цього, як до нормального процесу запуску продукту, не маю жодних питань щодо цього.

Але я маю надзвичайно велику претензію до Сталкера2 і вона полягає в наступному.

Я не бачу жодної глобально нової ігрової механіки в Сталкер2. І не те шо відносно інших ігор. Я не бачу нових механік навіть відносно першого Сталкера, якщо не вважати пару нових аномалій (хімічний пузир та хмара скляних уламків) і механіку “я моргнув на маковому полі”. Я навіть бачу, що технології ПНВ нашим вченим вдалося втратити за 15 років.

Перший Сталкер був не просто проривом. Це було технологічне та ідеологічне диво. З нічого було створено світ, в цьому світі було створено новий дизайнерський стиль, організаційна структура спільноти цього світу, і все це вписано в українську трагедію Чорнобиля, переосмислюючи її. І все це на технологіях 2008 року. Ну тобто це прорив, співставний з проривом, який зробив у 2004 WoW. Навіть MGSV я вважаю меншим проривом, ніж перший Сталкер і його наступні продовження. Ну тобто я схильний вважати Григоровича більшим генієм, ніж Кодзіму, якщо взагалі порівняння геніїв можливі.

Але з того часу пройшло 15 років. І в ігровому світі, і в реальному світі. І отримати через 15 років гру про сталкера, людину, яка пробирається крізь аномалії і руїни, щоб дістати артефакт, движок якої не має в собі таких революційних технологій, як “лягти і повзти”, або “підтягнутися на руках”, в якій півтораметровий забор з сітки – ультимативна перешкода, ну, це халтура.

2024 рік. Дрони? РЕБ? Сканери аномального поля? На тобі болт, сталкер! Навіть бінокля не буде, а ПНВ ми відберемо, в 2024 році вони не потрібні, уже не 2008 на дворі.

Транспорт? Та нізащо. Чому? Та нічому. Гвинтокрили будуть літати, а машини не буде жодної. Біжи три кілометри пішки.

Немає горючки? Чому тоді по Зоні стирчать генератори? А навіщо там генератори, хлопці? Чому ви добуваєте електрику через двигуни? Щоб я спитав про автомобілі? Не добувайте її двигунами, у вас біля кожної бази є поле електричних аномалій, які дають достатньо енергії, щоб ти згорів. На лампочку вєстімо вистачить.

Взагалі варто було полишати цей світ на 15 років, щоб дізнатися, що за 15 років українці не здатні повісити на Скадовську навіть срану занавіску? Ну спитайте у хлопців, які копають окопи, через скільки часу в українця, що живе як бомж в землянці, навкруги розквітають бурячки. Менше місяця на це потрібно. А рівень напруженості життя на околицях Констахи сильно вищий, ніж рівень життя на Кордоні, де за п’ятнадцять років з покращень з’явилося лише друге підборіддя у Сидоровича.

Тобто моя претензія полягає в тому, що за 15 років чарівний світ Сталкера жодним чином не змінився. Ми отримали ще одне Чисте Небо, не більше. Робота по створенню нового контенту – це не просто запихати стару горілку/консерви/ковбасу у відкритий світ. Це ще і створення нового сенсу. А нового сенсу я не побачив. Найкращою ілюстрацією цієї тези є навіть не те, що сталкер не може лягти, а те, що коли життя закидає сталкера в НДІЧАЗ, у пентхаусі директора на сяючий новій кухні він бачить таку саму горілку, ковбасу, хліб, консерви і сгущонку, що і в лігві бандитів.

Ми, старі пердуни, які грали в Сталкера ще на руїнах Чигиринської АЕС, отримали повернення в дитинство, окей.

Діти, які не пам’ятають першого Сталкера, отримали можливість пишатися українською мовою і українськими пейзажами в грі.

Вестерни отримали можливість казати “ну, цей лонч краще, ніж лонч Кіберпанка” і “героїчна команда розробників, яка під час війни викотила такий продукт”.

Але якщо Сталкер чомусь і вчить, так це тому, що Зона – доволі безжальна штука. І їй взагалом пофігу, шо ти там як. Цікаво лише, наскільки цінний той хабар, який ти приніс. Якщо це не новий цікавий дорогий хабар, а старе лахміття, яке всі бачили ще 15 років тому – ну, не дивуйтеся потім статтям, які починаються зі слів “Despite initial success”.

П.С.: Зрозумійте мене вірно, я, як і всі, дуже щасливий бачити як корьожить москалів, які давляться українською мовою у спижженій грі. Але це швидкоплинне задоволення. Звичайно, що Сталкер2 буде кращим, ніж “Смута”. Але сама ідея того, що ми порівнюємо Сталкер2 з російськими іграми – порочна. Ми маємо порівнювати його з польськими, GSC має бути конкурентом CDPR, а оскільки мова йде про відкритий динамічний світ, то Ubisoft. А цього немає. По наповненості світу, сторітелінгу і наративному дизайну Кіберпанк робить Сталкер2, як бик овцу. По динамічному відкритому світу The Division 2 робить Сталкер2 так само. По технологіям шутерів Ghost Recon Breakpoint робить Сталкер2 так само.

Якщо завдання Григоровича було просто взяти грошей з Макса Кріппи і ще раз випустити Козаки3 – я з розумінням. Це завдання виконане. Якщо завдання Макса Кріппи було зарисуватися, як українського геймдев-патріот-маскота – я з розумінням. Якщо було завдання повернутися в світ геймдеву з черговим, після Козаків та Сталкера революційним продуктом – завдання не виконане. І це прикро.

П.П.С. І я нічого не зрозумів про жінок. Чому їх немає в першому Сталкері, я розумію – не було ресурсу їх малювати. Якби їх не було в другому, я б зрозумів – перейобувати ідеологію першої частини уже некомільфо, будемо давити на те, що Зона не пропускає жінок.

Але вони є! Але їх чи то четверо на всю Зону! Чому? Тому що це така халтура, чи є ще якась більш приємна відповідь?

1. Ютюб
У мене є платна підписка на Ютюб Прайм. Плачу за всю сім’ю. Але користуюся піратською версією Ре-Венсед Ютюб.
Хто не в курсі. Версед (і пізніше Ре-Венсед) Ютюб – це піратська апка, яка виглядає ідентично до платного Ютюбу і якою користуються мільйони.
Але десь раз на 3 місяці, Ютюб оновлює свій код і піратська версія перестає працювати.
За 2-3 хакери знаходять рішення і у вас знову є піратський Ютюб без реклами.
Так от, раза три на рік, кілька днів я маю користуватися своєю офіційною платною версією Ютюб Прайм.
Нє, я розумію, що безкоштовна версія – це тортурне знущання з людей. Реклама – зло, яке лізе у всі щілини і забирає наші дорогоцінні секунди-хвилини-години-дні і певно навіть роки нашого життя.
Але скажіть мені, чому піратська версія більш функціональна, ніж платна?
Чому в піратській версії я можу ганяти відео на швидкості до х5, в той час як в платній – лише до х2?
Чому в піратській версії у мене більше варіантів, як має грати відео, коли телефон закритий?
Чому піратська версія пам’ятає мою останню швидкість, а платна при кожному закритті-відкритті скаче назад на х1 і мені треба вручну кожен раз замінювати назад на х2 чи х3, чи яка там мені швидкість потрібна?
Піратська версія вимагає лише два кліки змінити якість відео і автоматично запам’ятовує його, а в платній це треба змінювати при кожному відкритті.
Але саме головне, піратська версія не лише блокує рекламу, але і автоматично проскакує само-просування, згадки про спонсорів, заклики “поставити колокольчик” і лайкнути і іншу, фактично рекламу. Плюс піратська також блокує отой весь шум на екрані в кінці відео, як от “клікніть отут для…”.
Я чесний. Я плачу. Але користуюся піратською версією. І якщо вірити дискусіям на Реддіт, таких як я – сотні тисяч. Бо платна версія тупо гірша за піратську.
2. Сканер пальця.
На моєму попередньому (і все ще ідеально робочому, але тепер вже запасному) телефоні Samsung Galaxy Note 9 сканер пальця був на задній панелі телефону в зручному заглибленні. Працює ідеально зі 100-відсотковою точністю. Завжди, достаючи телефон з кишені, тисну пальцем на сканер ще в кишені, і за чверть секунди, поки дістану телефон, екран вже розблоковано.
Але мав залишок грошей на робочому рахунку, який “згорає” на кінець фіскального року, тому купив саму нову Galaxy Ultra. Як не як, старому телефону вже років 7, і хоч працює ідеально, батарейки вистачало на весь день, але думаю, може нова краща камера, може оті всі ШІ штучки – куплю.
Батерайка на новому, звичайно, вражає. Два дні гарантовано, три – легко, якщо не дуже багато Ютюбу дивитися. Решта – не сказав би, що аж якась помітна різниця.
Але ЧОМУ зіпсувався сканер пальця?
Тепер він на самому екрані і працює через раз. Навіть 2 з 5 разів.
Перше, оскільки нема заглиблення під палець, той сканер ще не завжди поцілиш.
Друге, навіть коли поцілиш, він часто не спрацює.
Після кількох місяців, я його просто перестав використовувати. Простіше вводити графічний пароль, або, якщо не ніч, він розпізнає лице.
Не біда. Але це треба глянути на екран, треба по екрану поводити.
Чому не можна, як колись, нормальний сканер на задній панелі, щоб відкривати ще поки телефон взагалі в кишені?
3. Кросівки.
Останні років 4 я бігаю в Brooks Levitate 4.
З того часу вийшло 5 і 6 покоління.
І вони набагато гірші за 4-те.
4-те було з дуже міцного матеріалу, який тримає ногу дуже надійно.
5-те і 6-те почали робити з еластичного матеріалу, в якому нога бовтається. Ще й з часом він більше розтягується. Тому якщо ще перші тисяч 100 кроків можна в них бігати, а потім стають як старий шкарпеток – розтягнутий і безформний.
Де логіка…. ?
Я купив собі три запасні пари 4-го покоління, думаю може ще кілька куплю, поки ще продають.
___
Нє, в більшості випадків, новіші, дорожчі речі якісніші і функціональніші, ніж попереднє покоління. Але часом бувають отакі от казуси….
Буду вдячний за більше прикладів.
Часом треба для лекцій.
(с) Vasyl Taras

За матеріалами (с) Sean Brian Townsend про те, як написати “ідеальний” бекдор.
“Я думаю, что коллеги программисты помнят замечательную статью Кена Томпсона “Reflections on trusting trust”. В ней описывается очень интересный фокус, связанный с компиляцией компиляторов. В языке Си специальные символы, переводы строки, табуляции записываются специальными последовательностями, такими как “\n”.
Как мог бы выглядеть код компилятора? ЕСЛИ (текущий_символ = ‘\’, а следющий ‘n’), то вернуть “\n” Кода перевода строки 10 нет нигде в исходниках. Компилятор должен быть собран дважды. В первом “поколении” if (c == ‘n’) return 10; а в следующем уже if (c == ‘n’) return ‘\n’; Компилятор “обучен” новой последовательности.
По-умному, называется bootstrapping, чем-то напоминает попытку вытянуть себя за волосы из болота. Turtles all the way down. Попытайтесь, к примеру, реализовать новый тип struct без структур и вы поймёте о чем я. Ричард Гебриел не зря говорил, что Юникс и Си – особенно зловредный вирус, паразитирующий на человечестве.
И вот этот нехитрый фокус, можно использовать для того, чтобы вставить в софт троянского коня. Нужно только подправить компилятор, следующим образом – ЕСЛИ мы видим код сравнивающий пароли, ТО вставить сравнение с предустановленным паролем. И никакая проверка и вычитка исходных кодов, ни компилятора, ни программы контролирующей доступ не выявит нарочно вставленную уязвимость. Меня поражает до сих пор.
А на скриншоте оригинальная статья, написанная лейтенантом и майором американских ВВС, из которой идею подобрал Томпсон. 1974 год. Я потом напишу еще один пост, чуть более понятный, про вирусы, лямбда исчисление, формальные языки, иерархию Хомского, смешные примеры и того и другого, а пока просто листаю раритет – https://seclab.cs.ucdavis.edu/projects/history/papers/karg74.pdf” (PDF)