Категорія: Популярно про науку

Нещодавно міжнародна група експертів провела ґрунтовний огляд наукових даних про вплив помірного споживання пива на здоров’я людини. У статті представлені висновки, які викликають зацікавленість і водночас вимагають критичного осмислення.

Одним із основних висновків дослідження є те, що помірне споживання пива (до 1 келиха на день для жінок і до 2 для чоловіків) може знижувати ризик серцево-судинних захворювань. Це схоже на ефект від вина за аналогічної кількості споживаного алкоголю. Епідеміологічні дані також вказують на те, що пиво та вино можуть надавати кращий захист серця, ніж міцні напої.

Хоча конкретні дані щодо пива залишаються неостаточними, огляд демонструє, що низьке або помірне споживання алкоголю загалом може знижувати ризик розвитку нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера. Однак ці спостереження базуються на епідеміологічних дослідженнях і потребують додаткових підтверджень.

Дослідження підкреслює, що споживання пива не відрізняється від інших видів алкоголю у відношенні ризику розвитку певних видів раку. Також вказується на існування J-подібної залежності між споживанням алкоголю та загальною смертністю: помірні споживачі мають нижчий ризик смертності, ніж ті, хто утримується, або зловживає алкоголем.
При цьому наголошується, що вживання пива протипоказане певним групам людей, зокрема дітям, підліткам, вагітним, людям із ризиком алкоголізму, а також тим, хто має певні захворювання або виконує завдання, що потребують концентрації.

Дослідження доходить висновку, що, хоча надмірне споживання пива несе значні ризики для здоров’я та суспільства, помірне споживання, за відсутності протипоказань, може бути безпечним і навіть корисним для серцево-судинної системи. Водночас важливо враховувати індивідуальні особливості кожної людини.

Посилання – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27118108/
PDF

Наукове дослідження, проведене в США, засвідчило, що корпоративні тренінги з расово-гендерної різноманітності, рівності та інклюзивності (DEI) можуть призвести до зростання ненависті та нетерпимості.
«Факти, представлені в цих дослідженнях, показують, що настанови DEI, начебто спрямовані на протидію упередженості та упередженням, насправді можуть породжувати схильність сприймати будь-яку поведінку або дію як ворожу або агресивну, посилювати расові забобони, упереджене ставлення, авторитарні заходи та підтримку репресій за відсутності доказів провини, що заслуговує на покарання».
Instructing Animosity: How DEI Pedagogy Produces the Hostile Attribution Bias

– Люди не здатні відрізнити поезію створену людиною від написаної нейронкою.
– У сліпому тесті, люди частіше обирають і вище оцінюють поезію, створену АІ.

Джерело – https://www.nature.com/articles/s41598-024-76900-1
PDF

Лікарі-психіатри-аутисти, незважаючи на отримані ними медичні знання, так само, як і їхні пацієнти, стикаються з численними труднощами у визнанні того, що вони самі аутисти.
Деякі лікарі-психіатри були ідентифіковані як «аутисти» своїми власними пацієнтами.
Деякі з них усвідомили свій аутизм після того, як у них самих народилися діти-аутисти.
Тільки після цього визнання, лікарі психіатри-аутисти набули здатності розпізнавати аутистичні риси у своїх колег, особливо у тих, які спеціалізуються на роботі з аутистами і з СДУГ.
Наявний у них, як у аутистів, дефіцит самоусвідомлення, соціального пізнання перешкоджає точній та об’єктивній діагностиці аутичних рис у їхніх пацієнтів.
Тобто, щодо аутизму лікарі психіатри-аутисти двічі сліпі. Вони не бачать його в собі і заперечують аутистичні риси у своїх клієнтів.
Джерело – Published online by Cambridge University Press: 30 October 2024
PDF

Рандомізоване контрольоване дослідження ефективності акупунктури для лікування хронічного болю в шиї проводилося в Китаї.

Дослідники прийшли до висновку, що вплив на високочутливі точки практично не відрізнявся від впливу на низькочутливі акупунктурні точки; полегшення симптомів на клінічно значущому рівні не було зареєстровано.

Джерело – https://www.acpjournals.org/doi/10.7326/M23-2425

Відомо що люди здатні правильно визначати імена інших людей по їх зовнішності набагато частіше, ніж це відбувалося б при випадковому вгадуванні.
Нове дослідження показало, що такий ефект працює для дорослих, але не для дітей.

Джерело – https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2405334121

Група дослідників, які працюють у кількох європейських інститутах, виявила докази, що підтверджують роботу Персі Діаконіса, опубліковану в 2007 р., в якій він припустив, що підкинуті монети з більшою ймовірністю впадуть на той самий бік, яким вони лежали догори перед підкиданням, а не на зворотний.

Джерело – https://arxiv.org/abs/2310.04153

Психологи стверджують, що брехня – ознака розвитку складного мислення. Малюк починає обманювати, коли розуміє, що дії та почуття інших людей не визначені наперед, на них можна вплинути словами і так обернути життєві ситуації на свою користь.

Джерело – https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0956797615604628