Матриця / The Matrix

Матриця / The Matrix

Матриця / The Matrix

(1999, США, 136 хв.)

Фільм «Аліса в Країні Див» у Нідерландах визнано документальним.

Як відомо, існує лише три типи кіносюжетів. А от скільки існує ідеальних сценаріїв? Звісно, слово «ідеальний» не передає суті поняття. Йдеться про сценарії не кіношедеврів, а фільмів, покликаних окупити вкладені в них гроші й отримати від глядачів четвірку за п’ятибальною системою.
Виявилося, що путніх сценаріїв багато. Хоча, звісно, осібно стоять дві категорії: кіно для хлопчиків і кіно для дівчаток.
Сценарій фільму для дівчаток можна викласти двома словами: «історія Попелюшки». І неважливо, що фільм ви назвете «Красуня», а на роль Попелюшки запросите Джулію Робертс. Із хлопчиками все складніше: якщо у 80-х роках минулого століття достатньо було зняти стрілянину, то сьогодні їм подавай ту саму бійню, але зі змістом, який, щоправда, теж має вміщатися в одне речення.
Ще в хорошого фільму має бути ідея. Причому проста й зрозуміла, а бажано ще й у діапазоні від «любов урятує світ» до «речовина залежно від концентрації може бути як ліками, так і отрутою».
У «Матриці» були всі задатки хорошого кіно.

Отже, надворі 1999 рік. У повітовому місті (чи то Чикаго, чи то…) живе тезка вокаліста дуету Modern Talking – Томас Андерсон (відомий у мережі як Нео). Удень він звичайний клерк, а от ночами качає всілякі фільми з інтернету й записує їх на CD-диски для продажу. У країнах, де перемогла демократія, заведено випускати диск із фільмом через рік, а то й два після прем’єри. Тому тому, хто не потрапив до кінотеатру, пряма дорога до Нео. На життя начебто вистачає, та от халепа: схоже, місцевий провайдер зметикував, що добропорядний громадянин стільки інформації не накачає, і вже повідомив куди слід.

Мабуть, як і у випадку з картиною «На гребені хвилі» (1991), у Кіану Рівза просто чуття на фільми, яким судилося стати культовими. Не будучи в цьому першопрохідцями, не вигадавши нічого нового й не пропонуючи глядачам оригінальних ідей, Вачовські подарували мільйонам нулів головне – відчуття, що вони ніхто, а світ – це Матриця. Але, на відміну від Станіслава Лема, вони зробили з цієї історії не філософську казку, а міцний бойовик.
А якщо ви за прикладом Аліси вирішите скуштувати чарівних грибів і дізнатися, наскільки глибока кроляча нора, то будьте обережні – навіть Аліса сумнівалася, чи можна пити задзеркальне молоко, задовго до того, як фізики заговорили про антиречовину.

2 коментарі

  • Саша белка

    Очень содержательное описание, троллинговое так слегка. ))

  • Юрий Черный

    Хорошая рецензия! Я бы предложил добавить три небольших сюжета: 1) связь фильма с платоновским мифом о пещере (7-я книга диалога “Государство”); 2) с книгой Жана Бодрийара “Симулякры и симуляция” (1981) и 3) с масонским пониманием роли Мессии.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.