Інститут повільного і болісного з'ясування напрочуд очевидних речей

…вийшла наша стаття в Journal of World Business. Робота дещо незвична для мене, і можливо буде цікава для друзів в Україні.
Ми показали, що ваша рідна мова впливає на те, як ви ставитеся і поводитеся з вашими колегами. Навіть якщо з колегами ви розмовляєте англійською.
Ми спостерігали за поведінкою і стосунками в трудових колективах в вибірці з N=9,058 осіб. Ці люди були народжені у 150+ країнах і розмовляли 37 рідними мовами.
Ми прокласифікували їх рідні мови по тому, чи є ці мови
1. гендерними (тобто, чи мають у них іменники рід, як в українській приміром, де стіл – чоловічого роду, а шафа жіночого, чи німецьці “der, die, das”, а чи не мають, як в англійській, де всі речі – it),
2. дозволяли не вживати займенники (приміром, в англійській завжди треба казати “I go”, “she went”, а в українські можна просто “іду”, “пішла”),
3. мали засоби вираження ввічливості (наприклад, розрізнення між “du” і “Sie” німецькою або “Ви” і “ти” українською, в той час як в анлійській всі “you”).
Аналіз провели по науці, з контролюванням впливу купи інших можливих факторів, щоб виокремити саме вплив мови. Все як має бути.
І результати показали, що так, дійсно:
1. якщо мова “гендерна”, люди схильні більше розрізняти ролі чоловіків та жінок.
2. якщо мова дозволяє упускати займенники, люди схильні більше турбуватися про інших,
3. якщо мовав ввічлива, люди схильні тримати більшу дистанцію між керівниками та звичайними членами команди.
Тому так, мова має значення.
У всякому випадку в тих аспектах, яких торкнулося наше дослідження.

Speaking of diversity: Can linguistic structural differences explain cultural values toward equity, diversity, and inclusion across the globe?

(с) Vasyl Taras

Євросоюз витратив $400 000 на дослідження, яке доводить, що пірати не впливають на продажі цифрового контенту.
А ми й далі говоритимемо, що пірати – це погано.

Правовласники, особливо великі музичні лейбли, видавці ігор, кіностудії часто скаржаться на те, що недоотриманий ними в результаті діяльності піратів прибуток просто величезний. Втрати, за їхніми словами, становлять мільярди доларів США. Ці цифри наводяться в судах, де постійно тривають розгляди з компаніями і приватними особами, які, на думку правовласників, порушують авторське право, нелегально завантажуючи фільми, ігри, музику і книги.

Чиновники зазвичай погоджуються з думкою великих компаній, які лобіюють свої інтереси. У 2014 році Євросоюз навіть профінансував дослідження, присвячене аналізу впливу діяльності піратів на рівень продажів ліцензійного контенту різних типів. Проводила цю роботу аналітична компанія Ecorys.

Вартість робіт у рамках цього проекту склала близько $400 тисяч.

Під час роботи фахівці опитали понад 30 000 осіб із Німеччини, Франції, Польщі, Іспанії, Швеції, Великої Британії. Відповіді на запитання, аналіз відповідей і загальний аналіз із висновками зайняли дуже багато місця. Ключовий результат описано дуже чітко: “У 2014 році 51% дорослих громадян Євросоюзу і 72% підлітків тим чи іншим чином використовували нелегальний контент. Найвищий показник “піратства” в Польщі та Іспанії. Загалом, результати не показують прямої і помітної залежності між рівнем піратства та обсягом продажів ліцензійного контенту.

“Результати показали, що наявність принаймні одного правила обмеження використання технологій і вимога виконання домашніх завдань як необхідність для доступу до технологій були пов’язані з більш низькими оцінками коледжу,… Ці висновки особливо цікаві з огляду на те, що вони вказують на те, що обмеження, призначені для того, щоб надати дітям і підліткам більше часу для виконання домашніх завдань, можуть насправді призвести до зворотних результатів. Таким чином, батьківське посередництво може призвести, принаймні, до деяких ненавмисних наслідків. З іншого боку, негативний зв’язок може просто сигналізувати про те, що батьки дітей, які вже погано навчалися в школі, обмежили їхнє використання технологій, але обмеження використання технологій не обов’язково поліпшило успішність цих учнів” – https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/10714421.2018.1468182