“Говорить по-украински”
Автор – Sascha Rammstein
* * *
В англійській виникло поняття “soviet”, тому що англомовні країни (їхні уряди, ЗМІ та історики) називали так цілком конкретні організації, що з’являлися у Сполученому Королівстві та на території сучасної Німеччини саме після революції у Росії 1917 р. і через неї. Вони здебільшого являли собою не “ради робітничих та селянських депутатів”, а профсоюзи. Наприклад, були Irish soviets. І ірландською мовою вони теж називалися словом, схожим на “soviet”. Від звичних “labor unions” їх відрізняло те, шо більшовицька революція була одним з ключових факторів їх виникнення.
Крім того, в англомовному середовищі зважали на те, що “совет” російською – це не тільки “рада”, а ще й “порада” (“advice”) і шось типу злагодженості, гармонії (як у “совет да любовь”). І що більшовики оце “совет да любовь” теж “включили” в назву своєї держави, тобто вкладали ще й цей сенс. А “council” все-таки не містить сенсу “совет да любовь”: у council люди обговорюють, радяться і вирішують, наприклад, більшістю голосів, при цьому можуть бути і незгодні. Тому якимось одним словом перекласти складно.
Зі словом “reich” дещо схожа ситуація, оскільки “reich” – це передусім “багатий”, “заможний”. А ще “reichen” – це “дістатися” (пункту призначення), “дійти”. Ну і так, “Reich” – це об’єднання територій під певною владою. Ясно, шо ці сенси пов’язані, адже “імперія” утворюється тоді, коли з центру до інших земель “доходять” або коли вони “доходять” самі. Ну і ясно, що “reich” як прикметник або був потрібний в агітаційних цілях, або був об’єктивною реальністю (об’єднані громади жили краще і заможніше, ніж окремі розпорошені території). У Середньовіччі було вчення про три райхи (без прив’язки до політики та конкретних країн), потім була Священна Римська імперія до початку ХІХ століття (із назвами латиною та німецькою, і у німецькій це був “Reich”). Далі ужиток слова “Reich” офіційно затвердив Бісмарк. І зрештою його взяв Гітлер, причому з натяком саме на середньовічне вчення. Тож в англомовному (і російськомовному) середовищі почали використовувати це коротке і просте у вимові і написанні слово для позначення саме німецького тоталітарного режиму і країни.
Це я не до того, шо правильно говорити “радянський”, а “совєцький” – неправильно (чи навпаки). Насправді я не знаю, як треба. У побуті я російською спілкуюся, тому кажу “Союз”, “Совок” або взагалі “Чи-Чи-Чи-Пи”. Українською на ці теми якось говорити не доводилося. У новинах українською писала “УРСР” та “СРСР”, бо так навчила школа та ЗМІ.
Ми, за прикладом англомовного середовища, можемо зважати на те, шо “совет” російською – це не тільки “рада”, а ще й “порада” та “злагода”/”згода”. Українська мова багатша=) І тому “советский” – це саме “совєцький”, а не “радянський”.
З іншого боку, можемо згадати, що слова “радянський” у загальному сенсі в українській наразі не існує. Не було “радянської” коаліції БПП та НФ, нема “радянської” монобільшості СН, хоча все це було (є?) в Раді.
У цьому сенсі “радянський” та “совєцький” рівноцінні: обидва прикметники позначають цілком конкретну штуку. Яка, на щастя, вже не є нашою реальністю, хоч поточна влада і намагається її повернути.
Але, як і автора, мене бісить, коли російською кажуть: “Я перешел на мову” (і “Я перешел на инглиш” теж). “Спикать инглиш”/”парле франсэ”/”шпрехать дойч” – то сленг, він поступово відходить. А от “на мове”, “мовный закон” та інші похідні кадаври, на жаль, існують у Present Continuous. І це страшенна неповага і до української мови, і до російської. Бо є в обох мовах нормальні іменники і нормальні прислівники. І не треба “говорить на мове”, якщо можна “говорить по-украински”.